Гаррі Мартінсон

Гаррі Мартінсон
Гаррі Мартінсон
Harry Edmund Martinson
	Гаррі Мартінсон
Ім'я при народженні	Harry Edmund Martinson
Народився	6 травня 1904; Йомсхьоґ провінція Блекінґе, Швеція
Помер	11 лютого 1978 (73 роки); Стокгольм, Швеція; ·знекровлення
Поховання	Silverdals cemeteryd
Громадянство	Швеція
Національність	швед
Діяльність	Прозаїк, Поет, Есеїст
Сфера роботи	драма, література і поезія
Мова творів	шведська
Роки активності	1929—1973
Жанр	Роман, поеми, вірші, есе
Magnum opus	«Аніара» (1956)
Членство	Шведська академія (11 лютого 1978) і Fem ungad
У шлюбі з	Moa Martinsond
Премії	Нобелівська премія з літератури (1974)
	Сайт: harrymartinson.org
	Гаррі Мартінсон у Вікісховищі
	Висловлювання у Вікіцитатах

~~|Lib=~~ ~~|Член КПРС:=~~

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Мартінсон.

Га́ррі Ма́ртінсон (швед. Harry Edmund Martinson, 6 травня 1904 — 11 лютого 1978) — шведський письменник, лауреат Нобелівської премії з літератури за 1974 рік. Мартінсон відомий насамперед як автор науково-фантастичної поеми «Аніара» (1956) та роману «Шлях до королівства дзвонів» (1948).

Біографія

Гаррі Мартінсон був п'ятою дитиною в сім'ї та єдиним хлопчиком. Коли йому було шість років, помер батько. Рік по тому мати емігрувала до Америки, залишивши дітей у Швеції. Гаррі Мартінсон мав рано почати працювати. 1920 року він влаштувався моряком та чорноробом й здійсив декілька довгих подорожей, зокрема до Індії та Бразилії.

У Гетеборзі та Стокгольмі познайомився з модерністськими художниками та літертатурним угрупованням «робітничих письменників». 1929 року його твори увійшли до антології «П'ятеро молодих» (5 unga).

1929 року одружився з письменницею Муе Мартінсон (Moa Martinson). Вони прожили в шлюбі до 1941 року, після чого в 1942 році Гаррі Мартінсон одружився з Інгрід Ліндкранц (Ingrid Lindcrantz).

1940 року пішов добровольцем на радянсько-фінську війну 1939—1940 р., де воював проти СРСР.

1949 року був обраний членом Шведської Академії.

За час з 1938 до 1974 року Гаррі Мартінсон став лауреатом 10 премій та спеціальних стипендій. Крім Нобелівської премії 1974 року, здобув також премію газети «Свенська Дагбладет» (1944), премію Бельман (1951), премію Шведського радіо (1967) та інші.

Наклав на себе руки, зарізавшись ножицями в лікарні.

Твори

Проза

Подорож без мети, (Resor untan mål, 1932, перший том його подорожніх нотаток).
Мис Прощай (Kap Farväl, 1933, другий том його подорожніх нотаток).
Цвіте кропива (Nässlorna blomma, 1935, перша частина автобіографічного роману).
Треба йти (Vägen ut, 1936, друга частина автобіографічного роману).
Дорога до королівства дзвонів (Vägen till Klockrike, 1948, роман).

Поезія

Корабель-привид (Spökskepp, 1929).
Аніара (Aniara, поема, 1956).

Примітки

↑ https://www.svenskagravar.se/gravsatt/bc9ae61b-811d-4dc1-8cdb-7650a6c03fa2 — Svenskagravar.se.
d:Track:Q26699962
↑ Find a Grave — 1996.
d:Track:Q63056
↑ ^а ^б Чеська національна авторитетна база даних
d:Track:Q13550863
↑ www.svenskaakademien.se
d:Track:Q107213578
↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
d:Track:Q19938912 d:Track:Q54837 d:Track:Q193563

Посилання

Мартінсон Харрі // Зарубіжні письменники : енциклопедичний довідник : у 2 т. / за ред. Н. Михальської та Б. Щавурського. — Тернопіль : Навчальна книга — Богдан, 2006. — Т. 2 : Л — Я. — С. 129. — ISBN 966-692-744-6.
Сайт, присвячений Гаррі Мартінсону (шв.)
http://www.sf-encyclopedia.com/entry/martinson_harry [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]

Попередник:
Елін Веґнер

Шведська академія,
Крісло № 15
1949-1978

Наступник:
Керстін Екман

Біографії Література Фантастика Швеція

[[https://www.svenskagravar.se/gravsatt/bc9ae61b-811d-4dc1-8cdb-7650a6c03fa2_https://www.svenskagravar.se/gravsatt/bc9ae61b-811d-4dc1-8cdb-7650a6c03fa2]<span_class="wef_low_priority_links">_—_[[:d:Q26699962|Svenskagravar.se]].</span><div_style="display:none">[[d:Track:Q26699962]]</div>-1] ttps://www.svenskagravar.se/gravsatt/bc9ae61b-811d-4dc1-8cdb-7650a6c03fa2 — Svenskagravar.se.
d:Track:Q26699962

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q7094076_citetype_Q5535082_citetype_Q33270056_citetype_Q43229_citetype_Q107553922"_data-entity-id="Q63056">[http://www.findagrave.com/cgi-bin/fg.cgi?page=gr&GRid=9571170_Find_a_Grave]<span_class="wef_low_priority_links">_—_1996.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q63056]]</div>-2] Find a Grave — 1996.
d:Track:Q63056

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q856638_citetype_Q1982918_citetype_Q36524"_data-entity-id="Q13550863">Чеська_національна_авторитетна_база_даних<span_class="wef_low_priority_links"></span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q13550863]]</div>-3] а ^б Чеська національна авторитетна база даних
d:Track:Q13550863

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q35127"_data-entity-id="Q107213578">www.svenskaakademien.se<span_class="wef_low_priority_links"></span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q107213578]]</div>-4] www.svenskaakademien.se
d:Track:Q107213578

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q36524_citetype_Q7094076_citetype_Q27031827_citetype_Q595971"_data-entity-id="Q19938912"><i_class="wef_low_priority_links">[[:Національна_бібліотека_Франції|Bibliothèque_nationale_de_France]]</i>_BNF:_платформа_відкритих_даних<span_class="wef_low_priority_links">_—_2011.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q19938912]][[d:Track:Q54837]][[d:Track:Q193563]]</div>-5] Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
d:Track:Q19938912 d:Track:Q54837 d:Track:Q193563

[1]

[2]

[3]

[4]

Аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво	Вікісховище · Sveriges Television
Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво	Discogs · LyricsTranslate · MusicBrainz · muziekweb.nl · The Numbers · Europeana · Swedish Portrait Archive · Архів образотворчого мистецтва (Чехія) · Національний музей Швеції · Норвезький національний театр · Швейцарський архів виконавських мистецтв
Генеалогія та некрополістика	FamilySearch Family Tree · Find a Grave · GeneaStar · Geni.com · WikiTree
Література та бібліографія	Babelio · BiblioNet · Bibliopoche · Digitale Bibliotheek voor de Nederlandse Letteren · Goodreads · Internet Speculative Fiction Database · NooSFere · Open Library · Perlentaucher · The LiederNet Archive · Каталог фантастичної літератури Вежетті · Лабораторія фантастики · Проєкт Рунеберг · Шведський літературний банк
Наука	NobelPrize.org
Тематичні сайти	SNAC · The Ark · Німецький літературний архів Марбах
Словники та енциклопедії	Большая российская энциклопедия · Велика данська енциклопедія · Велика каталанська енциклопедія · Велика норвезька енциклопедія · Універсальна литовська енциклопедія · Хорватська енциклопедія · Шведська національна енциклопедія · Энциклопедия Кругосвет · Brockhaus Enzyklopädie · De Agostini · Encyclopedia Treccani · Encyclopædia Britannica · Encyclopædia Universalis · Internetowa encyklopedia PWN · Lur Hiztegi Entziklopedikoan · Prabook · The Encyclopedia of Science Fiction
Довідкові видання	Alvin · Deutsche Biographie · Evene · KulturNav · Munzinger IBA · National Historical Museums of Sweden · NNDB · SNAC · NobelPrize.org
Нормативний контроль	BIBSYS: 90051588 · BNCHL: 000807134 · BNE: XX1023295 · BNF: 11914898s · CCAB: 000858086 · CiNii: DA02426105 · CONOR.BG: 53842533 · CONOR.SI: 57927267 · CONOR.SR: 54817289 · EGAXA: vtls001148390 · ERRR: 11987169, 11987182 · FAST: 39371 · Freebase: /m/01ch4b · GND: 118865854 · ISNI: 0000000123198935 · ItRSI: 45706 · J9U: 987007601562105171 · KANTO: 000196561 · LCCN: n79079441 · LIBRIS: 42gjk5sn05r0tn7 · LIH: LNB:mGF;=BQ · LNB: 000156542 · MAK: 9810701314205606 · NCF: ncf11950725 · NDL: 001133392 · NKC: ola2003169712, xx0273059 · NLA: 914571 · NLP: a0000001267322 · NSK: 000104761 · NTA: 069752133 · NUKAT: n96102139 · PTBNP: 171550 · RERO: 02-A003567863 · RISM: people/41008417 · RVK: GX 6710 · SELIBR: 202640 · SHARE: 440612 · SUDOC: 034364048 · UPSA: 1232662 · VIAF: 14773510

п о р Лауреати Нобелівської премії з літератури
1901—1925	Сюллі-Прюдом (1901) • Моммзен (1902) • Б'єрнсон (1903) • Ф. Містраль / Ечегарай-і-Ейсагірре (1904) • Сенкевич (1905) • Кардуччі (1906) • Кіплінг (1907) • Ойкен (1908) • Лагерлеф (1909) • Гейзе (1910) • Метерлінк (1911) • Гауптман (1912) • Тагор (1913) • Роллан (1915) • Гейденстам (1916) • Г'єллеруп / Понтоппідан (1917) • Шпіттелер (1919) • Гамсун (1920) • Франс (1921) • Бенавенте-і-Мартінес (1922) • Єйтс (1923) • Реймонт (1924) • Шоу (1925)
1926—1950	Деледда (1926) • Бергсон (1927) • Унсет (1928) • Манн (1929) • Льюїс (1930) • Карлфельдт (1931) • Голсуорсі (1932) • Бунін (1933) • Піранделло (1934) • О'Ніл (1936) • Мартен дю Гар (1937) • Бак (1938) • Сіланпяя (1939) • Єнсен (1944) • Г. Містраль (1945) • Гессе (1946) • Жід (1947) • Еліот (1948) • Фолкнер (1949) • Расселл (1950)
1951–1975	Лагерквіст (1951) • Моріак (1952) • Черчилль (1953) • Гемінґвей (1954) • Лакснесс (1955) • Хіменес (1956) • Камю (1957) • Пастернак (1958) • Квазімодо (1959) • Перс (1960) • Андрич (1961) • Стейнбек (1962) • Сеферис (1963) • Сартр (1964) • Шолохов (1965) • Агнон / Закс (1966) • Астуріас (1967) • Кавабата (1968) • Беккет (1969) • Солженіцин (1970) • Неруда (1971) • Белль (1972) • Вайт (1973) • Юнсон / Мартінсон (1974) • Монтале (1975)
1976–2000	Беллоу (1976) • Алейксандре (1977) • Зінгер (1978) • Елітіс (1979) • Мілош (1980) • Канетті (1981) • Гарсія Маркес (1982) • Голдінг (1983) • Сейферт (1984) • Сімон (1985) • Шоїнка (1986) • Бродський (1987) • Махфуз (1988) • Села (1989) • Пас (1990) • Гордімер (1991) • Волкотт (1992) • Моррісон (1993) • Ое (1994) • Гіні (1995) • Шимборська (1996) • Фо (1997) • Сарамагу (1998) • Грасс (1999) • Ґао (2000)
2001–2025	Найпол (2001) • Кертес (2002) • Кутзее (2003) • Єлінек (2004) • Пінтер (2005) • Памук (2006) • Лессінг (2007) • Ле Клезіо (2008) • Мюллер (2009) • Варгас Льйоса (2010) • Транстремер (2011) • Мо Янь (2012) • Манро (2013) • Модіано (2014) • Алексієвич (2015) • Ділан (2016) • Ішіґуро (2017) • Токарчук (2018) • Гандке (2019) • Ґлік (2020) • Гурна (2021) • Ерно (2022) • Фоссе (2023) • Хан (2024)