Перейти до вмісту

Еванджелін Ліллі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Еванджелін Ліллі
Ім'я при народженніНіколь Еванджелін Ліллі
Народилася3 серпня 1979(1979-08-03)[1][2][3] (45 років)
Форт-Саскачеван, Edmonton Metropolitan Regiond, Альберта, Канада
ГромадянствоКанада Канада
Діяльністьакторка
авторка
Alma materУніверситет Британської Колумбії і W. J. Mouat Secondary Schoold
Роки діяльності2002–2024
ЧоловікМюррей Гоун (2003—2004)
Діти2
Провідні роліКейт Остін, Загублені
IMDbID 1431940
CMNS: Еванджелін Ліллі у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Ліллі.

Ніколь Еванджелін Ліллі (англ. Nicole Evangeline Lilly; нар. 3 серпня 1979, Альберта) — канадська акторка. Відома виконанням ролі Кейт Остін у драмі «Загублені», за яку була номінована на премію «Золотий глобус».

Біографія

[ред. | ред. код]

Ранні роки

[ред. | ред. код]

Народилася 3 серпня 1979 в Форт-Саскачевані (провінція Альберта, Канада). Її батько — викладач економіки, мати — косметичний консультант. Також у Еванджелін є дві молодші сестри.[4]

Перед тим, як покинути Форт-Саскачеван у віці 10 років, Еванджелін встигла змінити три школи. З 14 років вона була волонтером в організаціях, що допомагають дітям; в 18 відправилася в філіппінські джунглі у складі місіонерської групи, жила там в трав'яній хатині, побувала в чотирнадцятьох країнах світу. Ліллі — колишня стюардеса компанії «Royal Aviation»[5][6][7], в результаті чого дуже добре володіє французькою мовою[8].

2002-2003: Початок кар'єри

[ред. | ред. код]
2007 рік

Акторська кар'єра Ліллі почалася, коли її помітив агент модельної агенції Ford models, коли вона проводила час у Келоуні, Британська Колумбія. Вона взяла візитівку агента, але не одразу почала займатися акторством. Врешті-решт вона зателефонувала, і агентство знайшло їй кілька ролей у рекламних роликах та немовних ролей у серіалах «Смолвілль» та «Королівська лікарня»[9][10] Вона також брала участь у шоу новин та оглядів відеоігор на ігровому телевізійному каналі G4TV[11].

2004-2007: Прорив з Втраченими

[ред. | ред. код]

Наприкінці 2003 року подруга порадила Ліллі пройти прослуховування для серіалу «Загублені» на каналі ABC, але вона не очікувала, що пройде кастинг[джерело?]. Кампанія секретності означала, що актори, які проходили прослуховування, не бачили повного сценарію, могли читати лише короткі сцени і знали лише основну передумову про людей, які вижили в авіакатастрофі на тропічному острові[12]. Це нагадало Ліллі «Блакитну лагуну», і вона подумала, що «Загублені» «в кращому випадку буде посереднім телешоу»[12]. 75 жінок пройшли прослуховування на роль Кейт Остін. Сценарист і співтворець Деймон Лінделоф сказав, що він і виконавчий продюсер і співтворець Джей Джей Абрамс «...перемотували касету, і він побачив її і сказав: «Це та дівчина!»[12][13] Персонаж ледь не довелося переробляти, оскільки Ліллі мала проблеми з отриманням робочої візи для в'їзду в США. Її заявка нарешті була прийнята після майже 20 спроб; вона прибула на Гаваї на зйомки з запізненням на один день.

Серіал «Загублені» тривав шість сезонів, з 2004 по 2010 рр[14]. Це було одне з найкращих шоу ABC у прайм-тайм, яке отримало одну премію «Золотий глобус» і десять премій «Еммі» у прайм-тайм, включаючи «Видатний драматичний серіал» у 2005 році, і було визнано найрейтинговішим телешоу десятиліття за версією IMDb.[15] Ліллі було від 24 до 30 років під час показу шоу, вона з'явилася у 108 з 121 епізодів, оскільки її героїня, Кейт Остін, виконувала головну жіночу роль у шоу. У 2006 році вона була номінована на премію «Золотий глобус» за найкращу жіночу роль у драматичному телесеріалі[16]. Роберт Б'янко з USA Today високо оцінив гру Ліллі в епізоді під назвою «Eggtown», сказавши, що вона була майже гідна премії «Еммі» в номінації «Видатна головна жіноча роль у драматичному серіалі». Після зйомок останнього епізоду «Загублених» Ліллі сказала, що розглядає можливість зробити перерву в акторській кар'єрі, щоб зосередити увагу на благодійності та гуманітарній роботі. У розмові зі Стервом вона сказала «Я розглядаю акторство як повсякденну роботу - це не моя мрія, це не моє все і вся»[17] Вона каже, що використовує свої гучні ролі для подальших гуманітарних зусиль, а не для того, щоб досягти слави зірки[18].

2008 - 2011: Відома акторка

[ред. | ред. код]

У 2008 році Ліллі з'явилася у фільмі «Володар бурі» режисера Кетрін Біґелоу[19]. Фільм отримав широке визнання і був номінований у дев'яти категоріях на 82-й церемонії вручення премії «Оскар», вигравши шість з них, у тому числі за найкращий фільм[20]. Ліллі та актори отримали нагороду Готемського незалежного кінофестивалю за найкращу жіночу роль та нагороду Асоціації кінокритиків округу Колумбія за найкращий ансамбль[21][22]. Того ж року Ліллі зіграла головну роль у психологічному трилері «Заручник смерті»[23][24].

11 травня 2010 року Ліллі оголосила в програмі The View, що бути матір'ю є її головним пріоритетом, але їй подобається акторство як «денна робота», і вона продовжуватиме її, коли це буде можливо[25]. Того року вона взяла невелику перерву і не контактувала з Голлівудом[26].

У 2011 році, незважаючи на відмову від низки кінопропозицій, Ліллі з'явилася в ролі Бейлі Таллет, власниці боксерського залу, у фільмі «Реальна сталь» разом з Г'ю Джекманом[27]. Вона погодилася на роль після того, як режисер Шон Леві надіслав їй сценарій[28]. Леві зазначив, що Ліллі «чудова на вигляд» і що йому «потрібен був хтось, хто, як ви вважаєте, виріс у чоловічому світі; Бейлі потрібно було мати силу і твердість, але не в збиток її жіночності»[29]. «Справжня сталь» була номінована на 84-й церемонії вручення премії «Оскар» за найкращі візуальні ефекти[30].

Під час промоції фільму Ліллі відмовила Джекману в ролі у франшизі «Люди Ікс», зазначивши, що на той час «не захоплювалася фільмами про супергероїв»[31].

2012 - до тепер

[ред. | ред. код]
Ліллі 2014 рік

У 2012 році Ліллі отримала роль ельфійки Лихолісся Тауріель у трисерійній екранізації Пітера Джексона «Гоббіт» Дж. Р. Р. Толкіна[32][33]. Персонаж, якого немає в оригінальній книзі Толкіна, був створений Пітером Джексоном і Френ Волш як голова ельфійської гвардії[34]. Для цієї ролі Ліллі пройшла тренування з фехтування на мечах, стрільби з лука та розмови ельфійською мовою.[35] Ліллі описала Тауріель, як нонконформістку, зазначивши, що вона схильна «бунтувати проти встановленого соціального порядку ельфів»[36]. Ліллі з'явилася як персонаж у фільмі «Хоббіт: Пустка Смога» (2013) та його продовженні, «Хоббіт: Битва п'яти воїнств» (2014)[37].

У 2015 році Ліллі зіграла Гоуп ван Дайн, дочку Хенка Піма і Джанет ван Дайн у фільмі про супергероїв «Людина-мураха»[38]. Ліллі описала свою героїню, як «здібну, сильну і круту», але сказала, що виховання двома супергероями призвело до того, що Гоуп стала «досить зіпсованою людською істотою [. ...] і моє ім'я чітко вказує на те, що я не є великою прихильницею свого батька, тому я взяла ім'я матері»[39]. Ліллі також підписала багатосерійний контракт з Marvel[40]. Фільм отримав загалом позитивні рецензії[41].

У 2017 році Ліллі знялася у фільмі жахів Netflix «Маленьке зло» разом з Адамом Скоттом[42]. У 2018 році вона повторила свою роль Ван Дайн у фільмі «Людина-мураха і Оса» (2018), одягнувши мантію супергероя Оси, яку дражнили в першому фільмі під час сцени з фінальними титрами. Фільм отримав загалом позитивні відгуки, а гра Ліллі була високо оцінена[43][44]. Оса стала першою супергероїнею, яка стала титульним персонажем у фільмі MCU[45]. У 2019 році Ліллі також повторила свою роль у фільмі «Месники: Завершення» (2019)[46].

У 2021 році вона знялася разом з Армі Гаммер і Ґері Олдменом фільмі «Трафік» режисера Ніколаса Ярекі[47]. Того ж року вона також знялася у фільмі «На південь від раю» разом з Джейсоном Судейкісом і Майком Колтером[48][49]. Остання отримала нагороду за найкращу жіночу роль на Міжнародному кінофестивалі AFIN. Ліллі також озвучила альтернативну версію Оси в анімаційному серіалі «А що, як...?» на каналі «Дісней» (2021)[50], а також озвучила Ван Дайну в епізоді «А що як... Зомбі?!», і отримала позитивні відгуки[51].

У лютому 2023 року Ліллі повторила свою роль Оси у фільмі «Людина-мураха та Оса: Квантоманія», що вийшов, як перший фільм п'ятої фази Кіновсесвіту[52][53]. Того ж місяця було оголошено, що Ліллі озвучить персонажа в англійській версії анімаційного історичного епічного ізраїльського фільму «Легенда про руйнування», який спочатку був випущений в 2021 році на івриті[54]. Ліллі має озвучити «останню єврейську королеву, Береніку Кілікійську, яка робила все можливе, щоб захистити свій народ навіть ціною власного життя», що, за словами Ліллі, «дійсно жорстоко і сумно, але це правда»[55].

У червні 2024 року Ліллі оголосила, що «відходить» від акторської діяльності[56].

Хоббі

[ред. | ред. код]

Захоплюється катанням на ковзанах, каное, сноубордом та скелелазанням. Займається доброчинністю, частину своїх гонорарів перераховує на рахунки доброчинних фондів. Бере участь у соціальній шкільній програмі із захисту від насильників Just Yell Fire[57].

Особисте життя

[ред. | ред. код]

Ліллі була одружена з Мюрреєм Хоуном з 2003 по 2004 роки[58]. З 2004 по 2007 роки вона перебувала у стосунках з колегою по серіалу «Загублені» Домініком Монаганом[59]. 2010 року Ліллі почала зустрічатися з Норманом Калі. Вона народила їхню першу дитину, сина, у 2011 році[60]. Друга дитина, ще один син, народився у жовтні 2015 році[61].

Ліллі була вихована в баптистській та менонітській церквах і описувала себе, як «дуже побожну та євангельську». Вона займається гуманітарною роботою в Руанді вже 13 років. Ліллі керує неурядовою організацією в Руанді[62][63].

20 грудня 2006 року через проблеми з електрикою загорівся будинок Ліллі в Кайлуа, Гаваї, знищивши будинок і все її майно, поки вона перебувала на зйомках серіалу «Загублені»[64]. Хоча вона втратила всі свої речі, вона сказала, що пожежа була «майже визволенням» і що вона «не поспішає знову захаращувати своє життя»[65].

16 березня 2020 року Ліллі отримала неоднозначну реакцію, коли відмовилася від самоізоляції під час пандемії COVID-19, сказала, що це «звичайний бізнес» в Instagram, і заявила, що цінує «свободу більше, ніж [своє] життя»[66]. 26 березня вона вибачилася за свої коментарі і назвала їх «зневажливими, зарозумілими і загадковими»[67]. 27 січня 2022 року вона опублікувала в Instagram фотографію, на якій видно, що вона взяла участь у марші проти мандатів на вакцинацію від COVID-19 у Вашингтоні, округ Колумбія, і заявила, що «ніхто ніколи не повинен бути змушений вводити собі щось проти своєї волі»[68][69]. 18 лютого, на тлі протесту канадської колони проти федеральних мандатів на вакцинацію від COVID-19, вона закликала прем'єр-міністра Канади Джастіна Трюдо зустрітися з протестуючими[70][71].

Фільмографія

[ред. | ред. код]

Фільми та серіали

[ред. | ред. код]
Рік Українська назва Оригінальна назва Роль
2023 ф Людина-мураха та Оса: Квантоманія Ant-Man and the Wasp: Quantumania Гоуп ван Дайн / Оса
2021 мс А що як...? What If... Гоуп ван Дайн / Оса
2021 ф Till Death
2021 ф Crisis Клер Рейман
2020 с Albedo Вів'єн Коулман
2019 вг Avengers: Damage Control Оса (голос)
2019 ф Месники: Завершення The Avengers: Endgame Гоуп ван Дайн / Оса
2018 вг Call of Duty: Black Ops 4 Саванна Мейсон (голос)
2018 ф Людина-мураха та Оса Ant-man and The Wasp Гоуп ван Дайн / Оса
2017 ф Маленьке зло Little Evil Саманта
2015 ф Людина-мураха Ant-Man Гоуп ван Дайн
2014 ф Хоббіт: Битва п'яти воїнств The Hobbit: The Battle of the Five Armies Тауріель
2013 ф Хоббіт: Пустка Смога The Hobbit: The Desolation of Smaug Тауріель
2011 ф Реальна сталь Real Steel Бейлі Теллет
2004—2010 с Загублені Lost Кейт Остін, основна роль (117 епізодів)
2008 ф Заручник смерті Afterwards Клер
2008 ф Володар бурі The Hurt Locker Конні Джеймс
2005 ф Довгий вікенд The Long Weekend Сімон
2004 ф Білі ципоньки White Chicks гостя на вечірці
2004 с Королівський шпиталь Kingdom Hospital подружка Бентона, 1 епізод
2003 с Поклик Тру Tru Calling гостя на вечірці, 1 епізод
2003 ф Фредді проти Джейсона Freddy vs. Jason студентка
2003 ф Кіно про Ліззі Макгвайр The Lizzie McGuire Movie поліціантка
2003 ф Викрадення Синатри Stealing Sinatra модель у рекламі
2002—2004 с Таємниці Смолвіля Smallville другорядні ролі (подружка Вейда, дівчина в кінотеатрі, школярка) — 4 епізоди
1997 с Судний день Judgment Day дівчина-діджей

Відео ігри

[ред. | ред. код]
Рік Назва Голосовая роль Примітки
2018 Call of Duty: Black Ops 4 Саванна Мейсон-Мейер

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ L'Encyclopédie canadienne, The Canadian Encyclopedia
  2. ↑ Internet Speculative Fiction Database — 1995.
  3. ↑ Munzinger Personen
  4. ↑ The blooming of Evangeline Lilly. The Globe and Mail (en-CA) . 11 вересня 2005. Процитовано 22 січня 2024.
  5. ↑ Sundance Interview: Evangeline Lilly for "Afterwards". 2 лютого 2009. Архів оригіналу за 15 березня 2012. Процитовано July 19 2009. {{cite web}}: Проігноровано невідомий параметр |dateformat= (довідка)
  6. ↑ Evangeline Lilly Uncensored. Women's Health (амер.). 9 травня 2009. Процитовано 22 січня 2024.
  7. ↑ Metrowebukmetro (1 липня 2008). Evangeline Lilly: 'I was a grease monkey'. Metro (англ.). Процитовано 22 січня 2024.
  8. ↑ Evangeline Lilly speaking French with a Quebecer accent. Архів оригіналу за 7 липня 2015. Процитовано 10 квітня 2018.
  9. ↑ Press, The Canadian (10 вересня 2008). 'Lost' star talks up movie at TIFF, recalls ill-fated stint as flight attendant. CP24 (англ.). Процитовано 22 січня 2024.
  10. ↑ USATODAY.com - 'Lost' finds ungilded Lilly. web.archive.org. 23 серпня 2014. Архів оригіналу за 23 серпня 2014. Процитовано 22 січня 2024.{{cite web}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий (посилання)
  11. ↑ G4TV.com, g4tv.com-video10845: Before she was on Lost, Evangeline Lilly was on G4! (english) , процитовано 22 січня 2024
  12. ↑ а б в IndieLondon: Lost: Season 2 interview - Evangeline Lilly (Kate) - Your London Reviews. web.archive.org. 11 березня 2014. Архів оригіналу за 11 березня 2014. Процитовано 22 січня 2024.{{cite web}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий (посилання)
  13. ↑ Lost: The 14 Casting Tapes That Started It All. Gizmodo (англ.). 18 травня 2010. Процитовано 22 січня 2024.
  14. ↑ Tropical Teaser: ‘Lost’ Clues Decoded (англ.).
  15. ↑ Schillaci, Sophie (25 січня 2012). Johnny Depp, ‘The Dark Knight,’ ‘Lost’ Named to IMDb’s Top 10 of the Last Decade. The Hollywood Reporter (амер.). Процитовано 22 січня 2024.
  16. ↑ Evangeline Lilly. The Hobbit Films (англ.). 19 червня 2011. Процитовано 22 січня 2024.
  17. ↑ Ryan, Mike (4 травня 2010). Evangeline Lilly on the End of Lost and the One Scene She Would Rewrite. Vulture (англ.). Процитовано 22 січня 2024.
  18. ↑ For Evangeline Lilly, Lost is a Means to Charitable Work- Not Stardom - Cynthia Pasquella, Celebrity Nutritionist, The Transformational Nutritionist™. web.archive.org. 13 серпня 2014. Архів оригіналу за 13 серпня 2014. Процитовано 22 січня 2024.{{cite web}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий (посилання)
  19. ↑ Ebert, Roger. The Hurt Locker movie review & film summary (2009) | Roger Ebert. https://www.rogerebert.com/ (англ.). Процитовано 5 квітня 2024.
  20. ↑ 2010 | Oscars.org | Academy of Motion Picture Arts and Sciences. www.oscars.org (англ.). Процитовано 5 квітня 2024.
  21. ↑ Knegt, Peter (7 грудня 2009). “Air” Leads D.C. Critics Winners. IndieWire (амер.). Процитовано 5 квітня 2024.
  22. ↑ Gotham Independent Film Awards. web.archive.org. 5 травня 2016. Архів оригіналу за 5 травня 2016. Процитовано 5 квітня 2024.{{cite web}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий (посилання)
  23. ↑ CHRISTAL FILMS DISTRIBUTION | John Malkovich, Evangeline Lilly and Romain Duris shooting Afterwards in Canada this summer - A Canada / France Co-production. web.archive.org. 27 вересня 2015. Архів оригіналу за 27 вересня 2015. Процитовано 5 квітня 2024.
  24. ↑ Evangeline Lilly Wants To Write Kids' Books: 'The Squickerwonkers' Is In The Works (VIDEO). HuffPost (англ.). 3 червня 2010. Процитовано 5 квітня 2024.
  25. ↑ 'Lost's' Evangeline Lilly on 'The View': She lost the Sawyer letter when her house burned down - From Inside the Box - Zap2it. web.archive.org. 14 червня 2010. Архів оригіналу за 14 червня 2010. Процитовано 5 квітня 2024.{{cite web}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий (посилання)
  26. ↑ Evangeline Lilly had actually retired from acting. Digital Spy (брит.). 6 липня 2018. Процитовано 5 квітня 2024.
  27. ↑ Jackman KO's 'Real Steel' boxing role – USATODAY.com. web.archive.org. 9 січня 2016. Архів оригіналу за 9 січня 2016. Процитовано 5 квітня 2024.{{cite web}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий (посилання)
  28. ↑ Evangeline Lilly: ‘Real Steel’ gave me goosebumps and tears [video] | Hero Complex – movies, comics, pop culture – Los Angeles Times. web.archive.org. 28 вересня 2015. Архів оригіналу за 28 вересня 2015. Процитовано 5 квітня 2024.{{cite web}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий (посилання)
  29. ↑ Greenberger, Robert (25 січня 2012). Real Steel Director Shawn Levy Enters the Ring | ComicMix. www.comicmix.com (амер.). Процитовано 5 квітня 2024.
  30. ↑ Oscars 2012: 'The Help' has biggest box office among nominees. Los Angeles Times (амер.). 24 січня 2012. Процитовано 5 квітня 2024.
  31. ↑ Haring, Bruce (17 лютого 2023). ‘Ant-Man And The Wasp’ Star Evangeline Lilly Said “No” To Hugh Jackman’s Request To Do An ‘X-Men’ Film. Deadline (амер.). Процитовано 5 квітня 2024.
  32. ↑ Itzkoff, Dave (20 червня 2011). 'Hobbit' Cast Adds Evangeline Lilly, Dame Edna and Sherlock Holmes. ArtsBeat (англ.). Процитовано 6 квітня 2024.
  33. ↑ PHOTOS: Evangeline Lilly Debuts Dramatic Makeover At 'Hobbit' Premiere. HuffPost (англ.). 28 листопада 2012. Процитовано 6 квітня 2024.
  34. ↑ Actress Evangeline Lilly discusses taking on the role of Tauriel in The Hobbit. web.archive.org. 9 січня 2016. Архів оригіналу за 9 січня 2016. Процитовано 6 квітня 2024.
  35. ↑ Evangeline Lilly On Her 'Hobbit' Character: Fans Will 'Love Her Or Absolutely Despise' Tauriel | Access Hollywood. web.archive.org. 4 вересня 2015. Архів оригіналу за 4 вересня 2015. Процитовано 6 квітня 2024.{{cite web}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий (посилання)
  36. ↑ 'The Hobbit': Evangeline Lilly as Tauriel | Inside Movies | EW.com. web.archive.org. 18 серпня 2014. Архів оригіналу за 18 серпня 2014. Процитовано 6 квітня 2024.{{cite web}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий (посилання)
  37. ↑ Skipper, Ben (24 квітня 2014). Hobbit Finale Renamed The Hobbit: The Battle of the Five Armies. International Business Times UK (англ.). Процитовано 6 квітня 2024.
  38. ↑ Kit, Borys (5 лютого 2014). Evangeline Lilly in Talks to Join ‘Ant-Man’. The Hollywood Reporter (амер.). Процитовано 6 квітня 2024.
  39. ↑ #141: Evangeline Lilly, Benedict Wong - December 12, 2014 by EmpireMagazine | Free Listening on SoundCloud. web.archive.org. 11 травня 2015. Архів оригіналу за 21 жовтня 2023. Процитовано 6 квітня 2024.{{cite web}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий (посилання)
  40. ↑ Lussier, Germain (22 червня 2015). 65 Things We Learned On The Set Of Marvel's 'Ant-Man'. SlashFilm (амер.). Процитовано 6 квітня 2024.
  41. ↑ Review: ‘Ant-Man,’ With Paul Rudd, Adds to a Superhero Infestation (англ.). 16 липня 2015.
  42. ↑ Little Evil: Netflix film to star Adam Scott, Evangeline Lilly | EW.com. web.archive.org. 11 квітня 2019. Архів оригіналу за 11 квітня 2019. Процитовано 6 квітня 2024.
  43. ↑ Gleiberman, Owen (27 червня 2018). Film Review: ‘Ant-Man and the Wasp’. Variety (амер.). Процитовано 6 квітня 2024.
  44. ↑ Brody, Richard (23 липня 2015). “Ant-Man” Is a Superhero Movie for Skeptics. The New Yorker (амер.). ISSN 0028-792X. Процитовано 6 квітня 2024.
  45. ↑ Watercutter, Angela. The Real Heroine of 'Ant-Man and the Wasp' Isn't Hope Van Dyne. Wired (амер.). ISSN 1059-1028. Процитовано 6 квітня 2024.
  46. ↑ Hitchen, Thomas (28 березня 2022). Marvel Is Rewriting History, Quietly Announces MCU's "Next Wave of Power Players". Inside the Magic (амер.). Процитовано 6 квітня 2024.
  47. ↑ Ritman, Alex (6 лютого 2019). Gary Oldman, Armie Hammer, Evangeline Lilly Team for Opioid Thriller ‘Dreamland’. The Hollywood Reporter (амер.). Процитовано 6 квітня 2024.
  48. ↑ Reimann, Tom (6 листопада 2019). Jason Sudeikis, Evangeline Lilly to Star in Thriller Till Death. Collider (англ.). Процитовано 6 квітня 2024.
  49. ↑ Hermanns, Grant (7 листопада 2019). Jason Sudeikis & Evangeline Lilly Join Thriller Till Death. ComingSoon.net - Movie Trailers, TV & Streaming News, and More (амер.). Процитовано 6 квітня 2024.
  50. ↑ Campbell, Scott (1 серпня 2021). Here Are All the Marvel Actors Doing Voices in ‘What If…?’. Collider (англ.). Процитовано 6 квітня 2024.
  51. ↑ Disney+'s 'What If' introduces zombies to the Marvel universe with mixed results. uk.movies.yahoo.com (брит.). 8 вересня 2021. Процитовано 6 квітня 2024.
  52. ↑ Rubin, Rebecca (18 жовтня 2021). Disney Delays ‘Doctor Strange 2,’ ‘Thor 4,’ ‘Black Panther’ Sequel and ‘Indiana Jones 5’. Variety (амер.). Процитовано 6 квітня 2024.
  53. ↑ D'Alessandro, Anthony (29 квітня 2022). ‘Ant-Man and the Wasp: Quantumania’ & ‘The Marvels’ Swap Release Dates. Deadline (амер.). Процитовано 6 квітня 2024.
  54. ↑ D'Alessandro, Anthony (7 лютого 2023). Oscar Isaac, Evangeline Lilly & More To Voice Animated Pic ‘Legend Of Destruction’. Deadline (амер.). Процитовано 6 квітня 2024.
  55. ↑ Pollacco, Laura (8 лютого 2023). Marvel alums Oscar Isaac and Evangeline Lilly set to unite for animated historical epic. We Got This Covered (амер.). Процитовано 6 квітня 2024.
  56. ↑ Evangeline Lilly is 'stepping away' from acting: 'This is where I belong'. Entertainment Weekly. 4 червня 2024. Процитовано 4 червня 2024.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  57. ↑ Limited, Alamy. Evangeline Lilly signs new book "The Squicker Wonkers" at the Barnes & Noble at Los Angeles, USA Stock Photo - Alamy. www.alamy.com (англ.). Процитовано 22 січня 2024.
  58. ↑ Lost beauty Evangeline Lilly stays mum on pregnancy rumours | News.com.au. web.archive.org. 10 грудня 2012. Архів оригіналу за 10 грудня 2012. Процитовано 7 квітня 2024.{{cite web}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий (посилання)
  59. ↑ Evangeline Lilly’s Lost Loves | Hollywood Heartbreaker | Dominic Monaghan. web.archive.org. 24 липня 2012. Архів оригіналу за 24 липня 2012. Процитовано 7 квітня 2024.
  60. ↑ Our First Look At Evangeline Lilly's Son Kahekili Kali! | Celebrity Baby Scoop. web.archive.org. 24 квітня 2012. Архів оригіналу за 24 квітня 2012. Процитовано 7 квітня 2024.{{cite web}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий (посилання)
  61. ↑ Ramisetti, Kirthana (23 жовтня 2015). Evangeline Lilly welcomes second child with boyfriend Norman Kali: report. New York Daily News (амер.). Процитовано 7 квітня 2024.
  62. ↑ Evangeline Lilly on 'Ant-Man,' COVID Vaccine Mandates, 'Lost,' Retirement. web.archive.org. 28 лютого 2023. Архів оригіналу за 28 лютого 2023. Процитовано 7 квітня 2024.{{cite web}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий (посилання)
  63. ↑ Evangeline Lilly Is the Ultimate Proof You Can Be Both Laidback and Driven. Shape (англ.). Архів оригіналу за 5 червня 2023. Процитовано 7 квітня 2024.
  64. ↑ Fire destroys home of 'Lost' actress Lilly | The Honolulu Advertiser | Hawaii's Newspaper. the.honoluluadvertiser.com. Процитовано 7 квітня 2024.
  65. ↑ Evangeline Lilly Biography : People.com. web.archive.org. 12 червня 2013. Архів оригіналу за 12 червня 2013. Процитовано 7 квітня 2024.{{cite web}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий (посилання)
  66. ↑ Coronavirus: Avengers star Evangeline Lilly refuses to self-isolate.
  67. ↑ Evangeline Lilly Apologizes for Arrogant Coronavirus Comments. E! Online. 26 березня 2020. Процитовано 7 квітня 2024.
  68. ↑ Sharf, Zack (27 січня 2022). Marvel and ‘Lost’ Star Evangeline Lilly Protests Vaccine Mandates. Variety (амер.). Процитовано 7 квітня 2024.
  69. ↑ Czachor, Emily Mae (28 січня 2022). Evangeline Lilly's Marvel Colleagues Appeared To Call Her Out For Attending The DC Anti-Vax Rally. BuzzFeed (англ.). Процитовано 7 квітня 2024.
  70. ↑ Beresford, Trilby (20 лютого 2022). Evangeline Lilly Urges Justin Trudeau to Sit Down With Canadians Protesting Vaccine Mandates. The Hollywood Reporter (амер.). Процитовано 7 квітня 2024.
  71. ↑ Kemp, Ella (21 лютого 2022). Evangeline Lilly asks Justin Trudeau to meet with anti-vax protestors. NME (брит.). Процитовано 7 квітня 2024.

Джерела

[ред. | ред. код]


Актор Це незавершена стаття про акторку.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Еванджелін_Ліллі