Перейти до вмісту

Шахін (монета)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Шахін Хусейна І, Ісфаган, Персія, 1694—1722

Шахі, шахін, або шагін (перс. شاهی, тур. şahi) — стародавня перська срібна монета. Шахі дорівнював 1/4 срібної монети аббасі або 10 мідним казбеґі (kazbegi)[1].

За припущенням українського історика Владислава Безпалька, від слова шагін походить українська назва монети шаг[2].

Монетні написи на перських шахінах зроблені за зразком ранніх тимуридських монет.

Аверс

[ред. | ред. код]

Аверс містив коротку генеалогію правителя, чиї предки належали до шиїтської течії ісламу.

Наприклад, на монеті Мухаммада Худабенде, шаха Персії у 1577—1587 роках, на аверсі викарбувана арабською легенда:

«شاه بن طهماسب الحسينى خلد الله ملكه» – «Слуга імама Мухаммада Махді, мир йому та благословення, султан Абу аль-Музаффар Мохаммед Падишах, син Тахмасба аль-Хусайні, нехай Бог увічнить його правління[3].

Реверс

[ред. | ред. код]

На реверс вибивали шахаду, імена праведного халіфа Алі та дванадцяти імамів[4]:

«لا اله الا الله محمد رسول الله علي ولي الله علي حسن حسين علي محمد جعفر موسى علي محمد علي حسن م حمد» – «Немає бога крім Аллаха і Мухаммад — пророк його. Алі — Намісник Бога. Алі, Хасан, Хусейн, Алі, Мухаммед, Джафар, Муса, Алі, Мухаммед, Алі, Хасан, Мухаммед»[3].

Карбування монети

[ред. | ред. код]

Походження назви бере початок у карбуванні монет центральноазійським правителем Шахрухом з династії Тимуридів. Від його імені зрештою утворилася назва монети. Протягом XV—XVI століть тип монети поширився в регіоні[5].

Срібний шахін разом із золотим ашрафі ввели в обіг під час правління сефевідського шаха Ісмаїла I (правив у 1501—1524). Шахін важив 9,2 г. Номінальна вартість[de] шахіна в 50 динарів була точно задокументована лише з кінця XVI століття[6]. Монети мали різні номінали: 1/4, 1/2, 1, 2 і 4 шахіна. Найпоширенішим були два шахіни (do-šāhī). Фіксованого обмінного курсу між шахіном та ашрафі ніколи не існувало.

Одразу після свого приходу до влади Аббас I (правив у 1588—1629) замінив подвійний шахін на монету в 4 шахіни, відому як аббасі, яка домінувала як срібна монета в Персії до кінця XVIII століття і як розмінна монета в Афганістані до 1925 року. Нову грошову реформу провів Надер-шах Афшар (правив у 1736—1747), який поєднав іранську та індійську валютні системи. Монети номіналом 1, 6 і 20 шахінів карбували до 1739 року. Згодом їх замінили на 1 або 10 шахінів. Остання відома як рупія і мала масу 11,5 г[4].

У Каджарський період, між 1796 і 1825 роками, основним номіналом був ріал, який мав вартість 1250 динарів, або 25 шахінів. Широко поширеними монетами цього часу були монети номіналом 1/2 ріала (12,5 шахіна), які карбувалися по всій країні, 1/3 ріала (8 шахінів) з Тегерана, 1/4 ріала (6 шахінів) з Тебрізу, 1/5 ріала (5 шахінів) з Ісфахана та Єзда. 1825 року Фатех Алі-шах Каджар (правив у 1797—1834) змінив стандарт з одного ріалу в 1250 динарів на кран[en] у 1000 динарів (20 шахінів). Кран карбували номіналом 1/2 (10 шахінів) та 1/4 (5 шахінів), а разом з ним — білий шахін зі срібла, щоб відрізнити його від мідного шахіна. Білі шахіни карбували не як обігові, а як подарункові монети на Новруз. У ХХ столітті їхня вартість становила 1/8 шахіна (трохи більше 156 динарів). Останні білі шахіни випустили 1924 року. Відтоді продавались лише у вигляді спочатку срібних, а згодом латунних жетонів для святкування Нового року[4].

Ранні шахіни карбували в перській столиці[en] Тебріз, а після завоювання Узбецького ханства в 1510 році їх почали випускати і в Хорасані[4]. Перси карбували ці гроші також на монетарнях у містах на Кавказі: в Єревані[7] і Тифлісі[8].

Шахіни в Османської імперії

[ред. | ред. код]

Шахін[tr] (тур. şahi) був в обігу в Азербайджані та південних землях Османської імперії. Оскільки ця валюта була ціннішою і престижнішою за акче, вона швидко набула поширення. Шахін також дозволили карбувати на монетарнях Багдада, Басри, Алеппо, Аміди[en] та Вана, що межували з Іраном. Вага срібної монети становила один міскаль[en], який у 1513 році дорівнював 4,608 г і коштував приблизно 6,5 акче. Хоча Селім II (1524—1574) марно намагався примусити Амідську монетарню замість шахіна карбувати монету під назвою «селімі» на свою честь. 1583 року вилучили з обігу шахіни зі східних монетних дворів через порушення стандартів карбування. У 1588/1589 році в Стамбулі вартість одного шахіна дорівнювала 8 акче.

Шагін і шаг

[ред. | ред. код]

За припущенням українського історика Владислава Безпалька, від перської монети шахін (шагін) походить назва української монети шаг. Через Персію шахіни потрапили до Османської імперії, з якою перси постійно вели безперервні війни за контроль над Південним Кавказом, східною Анатолією та Іраком. Певний час шахіни були в обігу на підконтрольній туркам території півдня України і Молдови. Згодом торговельні зв'язки регіону з Османською імперією послабшали, натомість посилилися з Річчю Посполитою. Східні монети витіснив польський трояк (три гроші), який населення за звичкою й далі називало шагіном або скорочено шагом[9][2][10].

Перські шахіни

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Шахін, 1917, с. 217.
  2. а б Алфьоров, Олександр (3 вересня 2024). Звідки в Україні з'явилась назва монети "шаг". Апостроф.
  3. а б Larin (fraction of Shahi) of Mohammad Khodabanda. Numista. 2024.
  4. а б в г Coins and Coinage, 2009.
  5. Безпалько В. Шаг: походження українського монетно-лічильного найменування та особливості функціонування в XVII—XX ст. // Money & Banking: гроші та банки в історії Європи: тези доповідей І нумізматичної щорічної конференції «Money & Banking: гроші та банки в історії Європи» (м. Київ, 16–18 вересня 2024 року). Київ, 2024. С. 10 — 14.
  6. Hinz, Walther (1991). Islamische Währungen des 11. bis 19. Jahrhunderts, umgerechnet in Gold. Ein Beitrag zur islamischen Wirtschaftsgeschichte (PDF) (нім.). Wiesbaden: Harrassowitz. с. 60. ISBN 978-3-447-03187-5.
  7. Silver Coin of Husayn I, Iriwan. Numismatics.
  8. Silver Coin of `Abbas II, Tiflis. Numismatics. Архів оригіналу за 23 березня 2019.
  9.  Олександр Алфьоров. «Копійка» стане «шагом» на YouTube
  10. Алфьоров, Олександр (4 вересня 2024). Крок до історичної справедливості. Чому гривні потрібен шаг. Громадське. Процитовано 2 жовтня 2024.

Джерела

[ред. | ред. код]