Оргазм Нострадамуса
| Оргазм Нострадамуса | |
|---|---|
 | |
| Основна інформація | |
| Жанр | панк-рок, сибірський панк, хардкор-панк |
| Роки | 1995–2003 |
| Країна | Росія |
| Місто | Улан-Уде |
| Інші назви | ОН, О.Н, О.Н. |
| Мова | російська |
| Тематика | анархо-аморалізм |
| Лейбли | Zingaya Records, Neuro Empire, Оргазм Records, SoundAge Productions, VDV Records, Фан Клуб Оргазм Нострадамуса, Ізоляція Records |
| Склад | «Угол» Олексій Фішев †, «Рєзан» Леонід Рєзанов (1995—1998), «Архип» Олександр Архипов †, «Зомбі» Антон Кірюшин, «Єгорик» Єгор Прибилов |
| Колишні учасники | «Рєзан» (Леонід Рєзанов), «Архип» Олександр Архипов † |
| Інші проєкти | рос. Малыш И Учитель |
| onfc.3dn.ru | |
«Оргазм Нострадамуса» («ОН», «О.Н», «О. Н.») — хардкор-панк-гурт зі Східного Сибіру, заснований в 1995 році в місті Улан-Уде «Углом»[1] (Олексієм Фішевим) і «Рєзаном» (Леонідом Рєзановим). Назва «Оргазм Нострадамуса» склалася з поєднання найменувань попередніх проєктів засновників гурту — у Фішева був гурт «Оргазм Джоконди» а в Рєзана — колектив «Гріхи Нострадамуса»[2]. Згодом він стає одним із найвідоміших та культових панк-гуртів[3] в пострадянських державах. Команда припиняє своє існування у 2003 році, після трагічної смерті засновника та ідеологічного натхненника проєкту — «Угла» (Олексія Фішева).
На перших концертах гурту відчувалось дилетантство музикантів, але завдяки артистичній харизмі та магнетизму Угла виступи викликали екзальтацію. За словами Антона «Зомбі», Олексій у ті часи сповідував крайню текстоцентричність у підході до твору: «Угол відразу закричав: рос. «Главное — текста! Музыка на втором месте, в рот и в горло её!»»[4].
Спочатку гурт являв собою авангард так званого «Руху Гідроцефалів», що об'єднував протестну частину молоді — екстремальних музикантів, поетів, художників та інших, які не вписувалися в соціум[5]. Емблемою руху було взято «Гідрохрест» (перехрещений квадрат, який побачив у сновидінні художник на прізвисько «Кіса») — т.з. «символ анархо-аморалізму, саморуйнування[6] та декадентства». «Гідроцефали» заперечували морально-етичні цінності, громадські табу, інститути сім'ї та держави. Вони ставили своєю метою безумовну свободу і непідкорення законам людської цивілізації. Як правило, адепти руху вели паразитичний спосіб життя і ставилися зверхньо до «двоногих» бидло-індивідуумів. На «гідроцефалічних» зборищах, відбувались дивовижні дискусії, які б для випадкового очевидця асоціювалися зі спілкуванням потойбічних сутностей, також адепти не гребували гашишизмом і хронічним пияцтвом. «Гідроцефалів» взагалі не цікавить людська думка про них, вони нічого не навчають і живуть у своєму відокремленому таємничому світі.
Далі гурт жваво відшукав приміщення для репетицій і зборищ на території дитячого садка, яке отримало назву «Гідроклуб».
Незабаром до «Оргазму Нострадамуса» приєднався «Архип» Олександр Архіпов (нар. 24 листопада 1969) — професійний гітарист та автор музики. На ґрунті захоплення алкоголем Архип знаходить спільну мову з Углом, а також бере на себе функції автора музики та музичного керівника колективу, перетасовуючи склад та навички учасників (так саме з його подання «Рєзан» стає другим шоуменом та бек-вокалістом у гурті, «Зомбі» бере в руки бас-гітару, за барабани сідає «Єгорік», решта учасників першого складу покидають колектив), крім того з приходом Архипа остаточно визначається музичний напрямок гурту — панк-хардкор, який досить органічно ліг на декадентські тексти Угла.
4 липня 2003 року, після туру містами Росії, Архипов, бувши в Москві, вмирає через отруєння. Угол вирішує набрати новий склад. Восени 2003 планувалося масштабне турне містами Росії та ближнього зарубіжжя, а також сольні концерти на запрошення. Планувалася робота та запис нових альбомів. Проте 22 листопада 2003 року в Санкт-Петербурзі внаслідок алкогольного отруєння помер засновник та ідеологічний натхненник гурту — Угол.
15 вересня 2018 року на лейблі Ізоляція Records вийшли останні записи колективу, записані у творчому об'єднанні Архипа та Угла в період з 2002 по 2003 рік. Це розбурхало публіку на просторах інтернету та мас-медіа і гуртом знову зацікавились.
5 жовтня 2018 року пісню «Убий тінейджера» визнали екстремістською та внесли до Федерального списку екстремістських матеріалів (№ 4508)[7]. Що привернуло ще більше уваги до гурту.
- рос. «Угол» Олексій Фішев — автор пісень, вокал †
- рос. «Рєзан» Леонід Рєзанов — шоумен, бек-вокал, бас-гітара (1995—1998)
- «Архип» Олександр Архіпов — гітара, клавішні †
- «Зомбі» Антон Кірюшин — бас-гітара
- «Єгорік» Єгор Прибилов — ударні, клавішні
- 1999 — Смерть Аморала
- 1999 — Убий Тінейджера!
- 2003 — рос. Анти-всё (запис із репетиції)
- 1997 — Сходження до божевілля
- 1998 — Лихоманка неясного генезу
- 2001 — Естетичний Тероризм
- 2002 — Смерть Аморала
- 2002 — Убий Тінейджера!
- 1998 — Веселі хлоп'ята
- 1999 — Останні секунди життя
- 2000 — Ніколи
- 1997 — Сходження до божевілля (1998, 2000, 2001, 2005, 2017, 2021, 2023)
- 1998 — Лихоманка неясного генезу (2000, 2005, 2019)
- 2001 — Естетичний Тероризм (2002, 2003, 2017, 2019)
- 2002 — Убий Тінейджера (2005, 2019, 2020, 2021)
- 2002 — Смерть Аморала (2003, 2005, 2017, 2020)
- 1996 — LIVE in БГТРК
- 1997 — Live in Чайка
- 1998 — Панк-Балдьож по піонерськи. Live in Irkutsk
- 1998 — Ліквідація. Live in Rock Line 98
- 2000 — Смерть Аморала. Live in Sayany Cafe
- 2000 — Убий Тінейджера. Live in Sayany Cafe
- 2000 — Live in Smolensk'00 (спліт-концерт із гуртом Пурген)
- 2001 — Live at Байкал-Шаман, Іркутськ
- 2001 — Акустика в Іркутську
- 2001 — Їхали трактом з дзвіночками!
- 2001 — Ми з Джа За!
- Осінь — 95 студентський фестиваль у БФНГУ, 1995, Улан-Уде.
- Концерт пам'яті Андрія Гаврилова в БК Залізничник 1995, Улан-Уде.
- Концерт у к/т «Дружба» 1997.,Улан-Уде.
- Далекосхідний фестиваль 1998, Хабаровськ.
- Східно-сибірський фестиваль «Байкальськ-98» 1998, Байкальськ.
- Фестиваль в аномальній зоні Рок-Лайн 1998, Кунгур.
- Східно-сибірський фестиваль «Байкал-Шаман» 1999—2003 роки, гирло річки Бабха, Байкал.
- Далекосхідний фестиваль 1999, Хабаровськ.
- Акустика в Іркутську 2000, Іркутськ.
- Вечірка «Punk'шкін not Dead» 2000, Іркутськ.
- «Панк обстріл» 17 квітня 2000, Смоленськ.
- «Панк-революція» концерт у к/т Марс 21 квітня 2000, Москва.
- «Панк обстріл» клуб «Орландина» 29 квітня 2000, Санкт-Петербург.
- «Панк обстріл» 1 травня 2000, Курськ.
- «Панк обстріл» 3 травня 2000, Рязань.
- «Пан, к обстріл» у R-Club 2003, Москва.
- «Панк обстріл» клуб Sexton, в гостях у Нічних вовків, 2000, Москва.
- Закриття байк-сезону на острові Юності. 2000 рік, Іркутськ.
- 26 квітня 2001, Улан-Уде.
- 1 березня 2003, Улан-Уде.
- Концерт пам'яті Архипа 2003, Улан-Уде.
- Останній концерт у клубі «Естакада», 2003, Москва.
- пісня «Чорт болотний»
- 2002 — Репи. Невидані Записи (з касети)
- 2017 — Репи. 2002—2003. Останні Невидані Записи
- 2018 — Репи. Останні Невидані Записи
- Угол. Нуль років / Кіпєлов, Володимир. — Москва: Перо, 2023. — 324 с. — ISBN 978-5-00204-802-1.
- Навескін, Роман, «Оргазм Нострадамуса: я втрачаю контроль», самвидав «Батенька, да вы трансформер[ru]», електронна публікація.
- ↑ Прізвисько — «Угол» походить від назви саморобної холодної зброї «подольського кута» (рос. подольский угол) — це металевий профіль, примотаний еластичним бинтом до передпліччя.
- ↑ Життя і смерть аморалу: ідеологія «Оргазма Нострадамуса» в 10 піснях. makersofsiberia.com (рос.). Архів оригіналу за 16 березня 2023. Процитовано 16 березня 2023.
- ↑ Владимировна, Чечева Анастасия (2009). Место и роль рок-музыки в неформальных молодежных субкультурах. Вестник Бурятского государственного университета. Философия. № 6. с. 268—272. ISSN 1994-0866.
- ↑ З інтерв'ю Антона «Зомбі» журналу «Бритва» # 1. 2006. с. 36.
- ↑ Калашникова, Віра Вікторівна (2008). Формування молодіжних субкультур у Бурятії. Політематичний мережевий електронний науковий журнал Кубанського державного аграрного університету. Архівовано 24 липня 2015 року. (рос.). № 37. с. 220—229. ISSN 1990-4665.
- ↑ Сходження до божевілля: історія гурту «Оргазм Нострадамуса» з книжки «Нова критика». Афіша (рос.). 28 червня 2022.
- ↑ "Визнано екстремістською пісню «Убей тинейджера!» гурту «Оргазм Нострадамуса"". Архівовано 20 листопада 2018.
- ↑ Оргазм Нострадамуса. Discogs. Процитовано 2024.