Перейти до вмісту

Несольоний Михайло Михайлович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Михайло Несольоний
Несольоний Михайло Михайлович
 Молодший сержант
Загальна інформація
Народження8 червня 1988(1988-06-08)
с. Сніжків, Валківський район Харківська область, УРСР, СРСР
Смерть24 лютого 2022(2022-02-24) (33 роки)
неподалік Глухова, Шосткинський район, Сумська область
(вбитий)
ГромадянствоУкраїна Україна
Військова служба
Роки служби2015—2022
ПриналежністьУкраїна Україна
Вид ЗС Сухопутні війська
Рід військ Механізовані війська
Формування
 58 ОМПБр
16-й омпб «Полтава»
Війни / битвиРосійсько-українська війна / Бої за Глухів
Нагороди та відзнаки
Герой України
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Несольоний.

Миха́йло Миха́йлович Несольо́ний (нар. 8 червня 1988, с. Сніжків, Валківський район Харківська область, УРСР, СРСР — пом. 24 лютого 2022, неподалік Глухова, Шосткинський район, Сумська область) — український військовий, молодший сержант, що трагічно загинув під час російського вторгнення в Україну в лютому 2022 року, Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка», учасник російсько-української війни.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Михайло Несольоний народився 8 червня 1988 року в селі Сніжків у Валківському районі на Харківщині.

Проходив військову службу у Збройних Силах України з 2015 року, був водієм санітарного бронетранспортера МТ-ЛБ підрозділу 16 ОМПБ «Полтава» 58 ОМБр Збройних Сил України.

Загинув 24 лютого 2022 року в перший день російського вторгнення в Україну[1], у ближньому бою із силами противника під час евакуації людей[2]. Рано-вранці цього дня російські війська спробували прорвати кордон у районі Бачівська, але їх призупинили на трасі Кіпті — Бачівськ у районі села Годунівки поблизу м. Глухова, де зав'язалися бойові сутички[3][4].

Кілька воїнів було поранено, для їхньої евакуації викликали транспорт бригадного медпункту. На допомогу побратимам негайно прибув санітарний транспортер на базі МТ-ЛБ, маркований знаками Червоного Хреста, яким кермував водій молодший сержант Михайло Несольоний. Попри явну небезпеку наступу ворога, він, виявивши мужність та відвагу, й далі виконував бойове завдання з евакуації людей, але потрапив під прицільний обстріл рашистів, які чітко бачили в прицілах знак Червоного Хреста. Бронемашину підбили, побратими зуміли витягнули з неї поранених, але врятувати Михайла не встигли — він загинув смертю Героя, до останньої миті виконуючи свій обов'язок на бойовому посту[5]. Похований 7 квітня 2022 року в рідному селі Сніжкові на Харківщині[6].

Нагороди

[ред. | ред. код]
  • 2 березня 2022 року — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі — присвоєно звання «Герой України» з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (посмертно)[2].

Родина

[ред. | ред. код]

Залишилися дружина і троє дітей[4].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Сумна і трагічна втрата для Валківщини. Сайт Валківської міської ради (укр.). 1 березня 2022. Процитовано 1 березня 2022.
  2. ↑ а б Президент присвоїв звання Героя України 15 захисникам. Укрінформ (укр.). 3 березня 2022. Процитовано 3 березня 2022.
  3. ↑ Російські війська зробили спробу прориву кордону в районі Бачівська і були зупинені біля Глухова. Глухів.info (укр.). 24 лютого 2022. Процитовано 26 лютого 2022.
  4. ↑ а б Ціною власних життів… Герої, яких втратила Глухівщина. Неделя. — 2022. — № 19 (1195). — 5 травня. — С. 1
  5. ↑ Загинув під знаком Червоного Хреста в перший день війни…. Армія.inform (укр.). 13 березня 2022. Процитовано 13 березня 2022.
  6. ↑ leralauda (24 серпня 2022). 31 День Незалежності. Герої, які поклали життя за вільну Україну. Меморіал жертв війни (укр.). Процитовано 19 січня 2024.

Джерела

[ред. | ред. код]
Емблема Збройних сил України Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Несольоний_Михайло_Михайлович&oldid=44004216