НХЛ у сезоні 2011—2012

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Сезон НХЛ 2011—12
Ліга Національна хокейна ліга
Спорт Хокей із шайбою
Тривалість 6 жовтня 2011 — 11 червня 2012
Регулярний сезон
Кубок Президента Ванкувер Канакс
MVP сезону Євген Малкін (Пінгвінс)
Найкращий бомбардир Євген Малкін (Пінгвінс)
Плей-оф
Чемпіони Сходу Нью-Джерсі Девілс
  Фіналіст Сходу Нью-Йорк Рейнджерс
Чемпіони Заходу Лос-Анджелес Кінгс
  Фіналіст Заходу Фінікс Койотс
Плей-оф MVP Джонатан Квік (Лос-Анджелес)
Кубок Стенлі
Переможець фіналу Лос-Анджелес Кінгс
  Фіналіст Нью-Джерсі Девілс
Сезони НХЛ
← 2010/2011

2012/2013 →

НХЛ у сезоні 2011/2012 — 95-й регулярний чемпіонат НХЛ. Стартував 6 жовтня 2011 року матчами в Європі. Закінчилася регулярна першість 7 квітня 2012 року, опісля якої почалися матчі плей-оф на Кубок Стенлі. 11 червня 2012 року в фінальному матчі Кубка Стенлі на Стейплс-центр в Лос-Анджелесі перемогу здобув Лос-Анджелес Кінгс 6:1 у матчі, 4:2 в серії над Нью-Джерсі Девілс та вперше здобув Кубок Стенлі. Це другий фінал Кубка Стенлі для «королів» у першому в 1993 році поступились Монреаль Канадієнс.

Перед сезоном Атланта Трешерс переїхав до Вінніпега (Манітоба)[1] та став новим Вінніпег Джетс.[2] Це перший переїзд команди з сезону 1997/98, коли Гартфорд Вейлерс переїхав до Ралі, штат Північна Кароліна і отримала назву Кароліна Гаррікейнс.

Драфт НХЛ

[ред. | ред. код]
Докладніше: Драфт НХЛ 2011

49-й драфт НХЛ. У 7-ми раундах було обрано 211 хокеїстів. Першим номером драфту став Раян Ньюджент-Гопкінс, якого обрав клуб «Едмонтон Ойлерз».

Передмова

[ред. | ред. код]

23 червня 2011 року, НХЛ оголосила, що максимальна сума заробітна плата збільшена на 4,9 мільйона доларів США. Новий граничний рівень заробітної плати встановлено на рівні 64,3 мільйона доларів США.[3]

Кілька команд оголосили про плани змінити свою форму в сезоні 2011/12.[4]

Едмонтон Ойлерз представив форму, яку використовував з 1979 по 1996 рр.. Змінив форму Нашвілл Предаторс, Флорида Пантерс.

Лос-Анджелес Кінгс представив форму, яку використовував з 1988 по 1998 рр.. Оттава Сенаторс представив нову форму та логотип. Піттсбург Пінгвінс буде грати в формі, яку використовував під час матчу Зимової класики 2008. Тампа-Бей Лайтнінг змінив логотип. Торонто Мейпл Ліфс проведе сезон у формі, яку використовували до 1967 року.

Вашингтон Кепіталс також буде використовувати форму Зимової класики 2008. Змінили свої форми Нью-Йорк Айлендерс, Нью-Йорк Рейнджерс, Філадельфія Флаєрс.

Також були зміненні правила, вони стали більш жорсткі, щоб зменшити кількість травмування голови в гравців та зробити гру більш безпечною. Ці правила запропонував новий департамент, який очолив відомий в минулому хокеїст Брендан Шенаген.

В Європі пройшли виставкові матчі з європейськими клубами.

Дата Місто НХЛ Європа Рахунок
29 вересня Прага, Чехія Нью-Йорк Рейнджерс Спарта (Прага) 2–0
30 вересня Гетеборг, Швеція Нью-Йорк Рейнджерс Фрелунда 4–2
2 жовтня Братислава, Словаччина Нью-Йорк Рейнджерс Слован (Братислава) 4–1
3 жовтня Цуг, Швейцарія Нью-Йорк Рейнджерс Цуг 4–8
4 жовтня Гельсінкі, Фінляндія Анагайм Дакс Йокеріт 4–3 OT
4 жовтня Гамбург, Німеччина Лос-Анджелес Кінгс Гамбург Фрізерс 5–4
4 жовтня Мангайм, Німеччина Баффало Сейбрс Адлер Мангайм 8–3

Огляд

[ред. | ред. код]

Сезон стартував з матчів в Європі в яких 7 жовтня зустрілись між собою Анагайм Дакс та Баффало Сейбрс на Hartwall Arena в Гельсінкі і Лос-Анджелес Кінгс з Нью-Йорк Рейнджерс на Еріксон Глоб у Стокгольмі. 8 жовтня зустрілись «Лос-Анджелес Кінгс» і «Баффало Сейбрс» на «Арені O2» в Берліні, а «Анагайм Дакс» зіграв з «Нью-Йорк Рейнджерс» у Стокгольмі.

2 січня 2012 року на бейсбольній арені «Сітізенс Банк Парк» (домашній стадіон «Філадельфія Філліз») відбувся традиційний матч просто неба. Філадельфія Флаєрс поступився в основний час Нью-Йорк Рейнджерс 2:3.

Матч усіх зірок НХЛ

[ред. | ред. код]

59-й матч усіх зірок НХЛ пройшов 29 січня 2012 року в «Скошіабанк-плейс» (Оттава): Збірна Хари — Збірна Альфредссона 12:9 (3:3, 3:3, 6:3).

Підсумкові турнірні таблиці

[ред. | ред. код]

Східна конференція

[ред. | ред. код]
Атлантичний дивізіон І В П ПО ШЗ ШП О
Нью-Йорк Рейнджерс (1) 82 51 24 7 226 187 109
Піттсбург Пінгвінс (4) 82 51 25 6 282 221 108
Філадельфія Флаєрс (5) 82 47 26 9 264 232 103
Нью-Джерсі Девілс (6) 82 48 28 6 228 209 102
Нью-Йорк Айлендерс (14) 82 34 37 11 203 255 79
Північно-східний дивізіон І В П ПО ШЗ ШП О
Бостон Брюїнс (2) 82 49 29 4 269 202 102
Оттава Сенаторс (8) 82 41 31 10 249 240 92
Баффало Сейбрс (9) 82 39 32 11 218 230 89
Торонто Мейпл Ліфс (13) 82 35 37 10 231 264 80
Монреаль Канадієнс (15) 82 31 35 16 212 226 78
Південно-східний дивізіон І В П ПО ШЗ ШП О
Флорида Пантерс (3) 82 38 26 18 203 227 94
Вашингтон Кепіталс (7) 82 42 32 8 222 230 92
Тампа-Бей Лайтнінг (10) 82 38 36 8 235 281 84
Вінніпег Джетс (11) 82 37 35 10 225 246 84
Кароліна Гаррікейнс (12) 82 33 33 16 213 243 82

Західна конференція

[ред. | ред. код]
Центральний дивізіон І В П ПО ШЗ ШП О
Сент-Луїс Блюз (2) 82 49 22 11 210 165 109
Нашвілл Предаторс (4) 82 48 26 8 237 210 104
Детройт Ред Вінгз (5) 82 48 28 6 248 203 102
Чикаго Блекгокс (6) 82 45 26 11 248 238 101
Колумбус Блю-Джекетс (15) 82 29 46 7 202 262 65
Північно-західний дивізіон І В П ПО ШЗ ШП О
Ванкувер Канакс (1) 82 51 22 9 249 198 111
Калгарі Флеймс (9) 82 37 29 16 202 226 90
Колорадо Аваланч (11) 82 41 35 6 208 220 88
Міннесота Вайлд (12) 82 35 36 11 177 226 81
Едмонтон Ойлерз (14) 82 32 40 10 212 239 74
Тихоокеанський дивізіон І В П ПО ШЗ ШП О
Фінікс Койотс (3) 82 42 27 13 216 204 97
Сан-Хосе Шаркс (7) 82 43 29 10 228 210 96
Лос-Анджелес Кінгс (8) 82 40 27 15 194 179 95
Даллас Старс (10) 82 42 35 5 211 222 89
Анагайм Дакс (13) 82 34 36 12 204 231 80

Статистика регулярного чемпіонату

[ред. | ред. код]

Глядачі

[ред. | ред. код]
Скошіабанк-плейс
Юнайтед-центр
Пепсі-центр
Верайзон-центр
Клуб Арена Матчі Середня кіл-ть глядачів Загальна кіл-ть глядачів У відсотках
Чикаго Блекгокс Юнайтед-центр 41 21,533 882,874 109.2% [5]
Монреаль Канадієнс Белл-центр 41 21,273 872,193 100.0%
Філадельфія Флаєрс Веллс Фарго Центр 40 19,770 790,787 101.2%
Детройт Ред Вінгз Джо Луїс Арена 41 20,066 822,706 100.0%
Торонто Мейпл Ліфс Ейр Канада Центр 41 19,505 799,686 103.6%
Оттава Сенаторс Скошіабанк-плейс 41 19,357 793,612 101.1%
Калгарі Флеймс Скоушабенк-Седдлдоум 41 19,289 790,849 100.0%
Ванкувер Канакс Роджерс-арена 41 18,884 774,250 100.1%
Сент-Луїс Блюз Скоттрейд-центр 41 18,810 771,207 98.2%
Баффало Сейбрс Ейч-Ес-Бі-Сі-арена 40 18,680 747,209 99.9%
Піттсбург Пінгвінс Консол Енерджі-центр 41 18,569 761,224 101.0%
Вашингтон Кепіталс Верайзон-центр 41 18,506 758,746 100.0%
Тампа-Бей Лайтнінг Амалі-арена 41 18,468 757,192 96.2%
Нью-Йорк Рейнджерс Медісон-сквер-гарден 41 18,191 745,852 99.9%
Лос-Анджелес Кінгс Стейплс-центр 39 18,109 706,236 99.9%
Міннесота Вайлд Ексел-Енерджі-центр 41 17,772 728,683 98.4%
Бостон Брюїнс Ті-Ді-Гарден 41 17,565 720,165 100.0%
Сан-Хосе Шаркс SAP Center 41 17,562 720,042 100.0%
Едмонтон Ойлерз Рексалл-плейс 41 16,839 690,399 100.0%
Нашвілл Предаторс Бріджстоун Арена 41 16,691 684,324 97.5%
Флорида Пантерс БанкАтлантік-центр 41 16,628 681,763 86.4%
Кароліна Гаррікейнс Ар-Бі-Сі-центр 41 16,043 657,747 85.9%
Колорадо Аваланч Пепсі-центр 41 15,499 635,440 86.1%
Нью-Джерсі Девілс Пруденшл-центр 41 15,397 631,258 87.4%
Вінніпег Джетс MTS Centre 41 15,004 615,164 100.0%
Анагайм Дакс Хонда-центр 40 14,784 591,371 86.1%
Колумбус Блю-Джекетс Нейшнвайд-арена 41 14,660 601,061 80.1%
Даллас Старс Американ-Ейрлайнс-центр 41 14,227 583,306 76.8%
Нью-Йорк Айлендерс Нассау-Ветеранс-Меморіал-колісіум 41 13,191 540,838 81.3%
Фінікс Койотс Jobing.com-арена 41 12,421 509,241 72.3%

Найкращі бомбардири

[ред. | ред. код]
Гравець Команда І Г П О +/- ШХ
Євген Малкін Піттсбург Пінгвінс 75 50 59 109 +18 70
Стівен Стемкос Тампа-Бей Лайтнінг 82 60 37 97 +7 66
Клод Жіру Філадельфія Флаєрс 77 28 65 93 +6 29
Джейсон Спецца Оттава Сенаторс 80 34 50 84 +11 36
Ілля Ковальчук Нью-Джерсі Девілс 77 37 46 83 –9 33
Філ Кессел Торонто Мейпл Ліфс 82 37 45 82 –10 20
Джеймс Ніл Піттсбург Пінгвінс 80 40 41 81 +6 87
Джон Таварес Нью-Йорк Айлендерс 82 31 50 81 −6 26
Генрік Седін Ванкувер Канакс 82 14 67 81 +23 52
Патрік Еліаш Нью-Джерсі Девілс 81 26 52 78 −8 16

Найкращі воротарі

[ред. | ред. код]
Гравець Команда І ЧНЛ В П ПО ГП ША %ВК СП
Браєн Елліотт Сент-Луїс Блюз 38 2234:35 23 10 4 58 9 .940 1.56
Джонатан Квік Лос-Анджелес Кінгс 69 4099:26 35 21 13 133 10 .929 1.95
Корі Шнайдер Ванкувер Канакс 33 1832:50 20 8 1 60 3 .937 1.96
Генрік Лундквіст Нью-Йорк Рейнджерс 62 3753:30 39 18 5 123 8 .930 1.97
Ярослав Галак Сент-Луїс Блюз 46 2746:37 26 12 7 90 6 .926 1.97

І = матчі; ЧНЛ = часу на льоду (хвилини: секунди); В = перемоги; П = поразки; ПО = поразки в овертаймі; ГП = голів пропущено; ША = шатаути; %ВК = відбитих кидків (у %); СП = Середня кількість пропущених шайб

Плей-оф

[ред. | ред. код]
Докладніше: Плей-оф Кубка Стенлі 2012
Докладніше: Фінал Кубка Стенлі 2012
  Чвертьфінали конференції Півфінали конференції Фінали конференції Фінал Кубка Стенлі
                                     
1  НЙ Рейнджерс 4     1  НЙ Рейнджерс 4  
8  Оттава 3     7  Вашингтон 3  
2  Бостон 3 Східна конференція
7  Вашингтон 4  
    1  НЙ Рейнджерс 2  
  6  Нью-Джерсі 4  
3  Флорида 3  
6  Нью-Джерсі 4  
4  Піттсбург 2   5  Філадельфія 1
5  Філадельфія 4     6  Нью-Джерсі 4  
  E6  Нью-Джерсі 2
(Пари пересіяні після першого раунду)
  W8  Лос-Анджелес 4
1  Ванкувер 1     3  Фінікс 4
8  Лос-Анджелес 4     4  Нашвілл 1  
2  Сент-Луїс 4
7  Сан-Хосе 1  
  3  Фінікс 1
  8  Лос-Анджелес 4  
3  Фінікс 4  
6  Чикаго 2   Західна конференція
4  Нашвілл 4   2  Сент-Луїс 0
5  Детройт 1     8  Лос-Анджелес 4  

Призи та нагороди сезону

[ред. | ред. код]
Призи НХЛ 2011—2012
Нагороди Володар(и)
Кубок Стенлі Лос-Анджелес Кінгс
Кубок Президента Ванкувер Канакс
Приз принца Уельського Нью-Джерсі Девілс
Приз Кларенса С. Кемпбела Лос-Анджелес Кінгс
Трофей Арта Росса Євген Малкін (Піттсбург Пінгвінс)
Приз Білла Мастерсона Макс Пачіоретті (Монреаль Канадієнс)
Пам'ятний трофей Колдера Габріель Ландескуг (Колорадо Аваланч)
Трофей Конна Смайта Джонатан Квік (Лос-Анджелес Кінгс)
Приз Франка Селке Патріс Бержерон (Бостон Брюїнс)
Пам'ятний трофей Гарта Євген Малкін (Піттсбург Пінгвінс)
Нагорода Джека Адамса Кен Гічкок (Сент-Луїс Блюз)
Приз Джеймса Норріса Ерік Карлссон (Оттава Сенаторс)
Приз Кінга Кленсі Данієль Альфредссон (Оттава Сенаторс)
Приз Леді Бінг Браян Кемпбелл (Флорида Пантерс)
Нагорода Теда Ліндсея Євген Малкін (Піттсбург Пінгвінс)
Приз Марка Мессьє Шейн Доун (Фінікс Койотс)
Трофей Моріса Рішара Стівен Стемкос (Тампа-Бей Лайтнінг)
Приз гравцю НХЛ за благодійність Майк Фішер (Нашвілл Предаторс)
Приз найкращому генеральному менеджеру НХЛ Дуг Армстронг (Сент-Луїс Блюз)
Нагорода Плюс-Мінус (неофіційно) Патріс Бержерон (Бостон Брюїнс)
Нагорода Роджера Кроз'єра Браєн Елліотт (Сент-Луїс Блюз)
Трофей Везіни Генрік Лундквіст (Нью-Йорк Рейнджерс)
Трофей Вільяма М. Дженнінгса Ярослав Галак і Браєн Елліотт (Сент-Луїс Блюз)
Трофей Лестера Патріка Боб Чейз-Валленштейн, Дік Патрик

Команда всіх зірок

[ред. | ред. код]
  Позиція   Перша команда Друга команда Позиція Молодіжна команда
Воротар Генрік Лундквіст, Нью-Йорк Рейнджерс Джонатан Квік, Лос-Анджелес Кінгс Воротар Юнас Енрот, Баффало Сейбрс
Захисник Ерік Карлссон, Оттава Сенаторс Здено Хара, Бостон Брюїнс Захисник Джастін Фолк, Кароліна Гаррікейнс
Захисник Ші Вебер, Нашвілл Предаторс Алекс П'єтранджело, Сент-Луїс Блюз Захисник Джейк Гардінер, Торонто Мейпл-Ліфс
Нападник Євген Малкін, Піттсбург Пінгвінс Стівен Стемкос, Тампа-Бей Лайтнінг Нападник Адам Генрік, Нью-Джерсі Девілс
Нападник Джеймс Ніл, Піттсбург Пінгвінс Маріан Габорик, Нью-Йорк Рейнджерс Нападник Габріель Ландескуг, Колорадо Аваланч
Нападник Ілля Ковальчук, Нью-Джерсі Девілс Рей Вітні, Фінікс Койотс Нападник Раян Ньюджент-Гопкінс, Едмонтон Ойлерз

Джерело: NHL.[6][7]

Дебютанти сезону

[ред. | ред. код]

Завершили кар'єру

[ред. | ред. код]

Список гравців, що завершили ігрову кар'єру в НХЛ.

Гравець Клуб Досягнення
Джейсон Арнотт[8] Сент-Луїс Блюз Провів понад 1200 матчів, учасник двох матчів усіх зірок НХЛ, капітан Нашвілл Предаторс, володар Кубка Стенлі в складі Нью-Джерсі Девілс.
Джейсон Блейк[9] Анагайм Дакс Приз Білла Мастерсона.
Ендрю Брюнетт[10] Чикаго Блекгокс Капітан Міннесота Вайлд, провів понад 1000 матчів.
Майк Коммодор[11] Тампа-Бей Лайтнінг Володар Кубка Стенлі в складі Кароліна Гаррікейнс.
Марк Ітон[12] Нью-Йорк Айлендерс Володар Кубка Стенлі в складі Піттсбург Пінгвінс.
Томас Гольмстрем[13] Детройт Ред Вінгз Володар 4-х Кубків Стенлі в складі Ред Вінгз, Олімпійський чемпіон, провів понад 1000 матчів.
Павел Кубіна[14] Філадельфія Флайєрз Бронзовий призер Олімпійських ігор, володар Кубка Стенлі в складі Тампа-Бей Лайтнінг
Деймонд Ленгкоу[15] Фінікс Койотс Провів понад 1000 матчів.
Бретт Лебда[16] Колумбус Блю-Джекетс Володар Кубка Стенлі в складі Детройт Ред Вінгз.
Ніклас Лідстрем[17] Детройт Ред Вінгз 7-разовий володар трофею Джеймса Норріса, володар 4-х Кубків Стенлі в складі Ред Вінгз, провів більшу частину матчів у складі Ред Вінгз.
Андреас Лілья[18] Філадельфія Флайєрз Володар Кубка Стенлі в складі Детройт Ред Вінгз.
Етан Моро[19] Лос-Анджелес Кінгс Капітан Едмонтон Ойлерз, Приз Кінга Кленсі.
Джон Медден[20] Флорида Пантерс Володар 3-х Кубків Стенлі, Приз Франка Селке.
Шон О'Доннелл[21] Чикаго Блекгокс Перший в історії капітан Міннесота Вайлд, володар Кубка Стенлі в складі Анагайм Дакс, провів понад 1200 матчів.
Самуель Польссон[22] Ванкувер Канакс Володар Кубка Стенлі в складі Анагайм Дакс; Олімпійський чемпіон.
Кріс Пронгер[23] Філадельфія Флайєрз Володар Кубка Стенлі в складі Анагайм Дакс, перший захисник володар Пам'ятного трофею Гарта, 2-разовий Олімпійський чемпіон, член Потрійного золотого клубу, провів понад 1100 матчів.
Ендрю Рейкрофт[24] Даллас Старс Пам'ятний трофей Колдера.
Двейн Ролосон[25] Тампа-Бей Лайтнінг Нагорода Роджера Кроз'єра, останній активний гравець НХЛ, який народився в 1960-х роках.
Браєн Ролстон[26] Бостон Брюїнс Провів понад 1250 матчів; Володар Кубка Стенлі в складі Нью-Джерсі Девілс
Раян Шеннон[27] Тампа-Бей Лайтнінг Володар Кубка Стенлі в складі Анагайм Дакс.
Ярослав Шпачек[28] Кароліна Гаррікейнс Олімпійський чемпіон та бронзовий призер Олімпійських ігор.
Стів Стейос[29] Нью-Йорк Айлендерс Капітан Атланта Трешерс, провів понад 1000 матчів.
Петр Сикора[30] Нью-Джерсі Девілс Володар 2-х Кубків Стенлі в складі Піттсбург Пінгвінс, провів понад 1000 матчів.
Марті Турко[31] Бостон Брюїнс Володар 2-х Нагород Роджера Кроз'єра, учасник двох матчів усіх зірок НХЛ.
Колін Вайт[32] Сан-Хосе Шаркс Володар Кубка Стенлі в складі Нью-Джерсі Девілс.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ True North buys Thrashers, set to move team to Winnipeg. TSN. 31 травня 2011. Архів оригіналу за 29 червня 2011. Процитовано 1 червня 2011.
  2. ↑ Gary Bettman expects realignment in '12. ESPN. Associated Press. 1 червня 2011. Архів оригіналу за 3 червня 2011. Процитовано 18 червня 2011.
  3. ↑ Salary cap set for 2011–12. NHL.com. Архів оригіналу за 7 листопада 2015. Процитовано 10 серпня 2017.
  4. ↑ NHL Jersey Watch 2011 [Архівовано 1 жовтня 2013 у Wayback Machine.], Icetherics.info, 5.10.2011.
  5. ↑ 2011-2012 NHL Attendance - National Hockey League - ESPN. Espn.go.com. Архів оригіналу за 17 червня 2016. Процитовано 13 вересня 2013.
  6. ↑ NHL announces 2011-12 All-Star teams (Пресреліз). NHL. 20 червня 2012. Архів оригіналу за 23 червня 2012. Процитовано 23 червня 2012.
  7. ↑ NHL announces 2011-12 All-Rookie squad (Пресреліз). NHL. 20 червня 2012. Архів оригіналу за 23 червня 2012. Процитовано 23 червня 2012.
  8. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 1 грудня 2015. Процитовано 11 серпня 2017.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  9. ↑ Ducks parting ways with Blake, Hagman. Архів оригіналу за 11 серпня 2017. Процитовано 11 серпня 2017.
  10. ↑ Brunette named Hockey Operations Advisor. Міннесота Вайлд. 13 лютого 2013. Архів оригіналу за 8 січня 2016. Процитовано 11 серпня 2017.
  11. ↑ Former NHL player Mike Commodore to climb Mt. Kilimanjaro for military charity. Архів оригіналу за 17 вересня 2016. Процитовано 11 серпня 2017.
  12. ↑ Hawks hire another new player development coach, long-time Tortorella ally. Архів оригіналу за 11 серпня 2017. Процитовано 11 серпня 2017.
  13. ↑ Wings' four-time Cup champion Holmstrom retires. 22 січня 2013. Архів оригіналу за 16 лютого 2015. Процитовано 11 серпня 2017.
  14. ↑ PAVEL KUBINA RETIRES FROM NHL AFTER 13 SEASONS. Архів оригіналу за 11 серпня 2017. Процитовано 11 серпня 2017.
  15. ↑ Langkow to retire. Архів оригіналу за 24 листопада 2020. Процитовано 29 червня 2022.
  16. ↑ Top 15 NHLers You Wouldn’t Expect To Be Geniuses. Архів оригіналу за 17 травня 2017. Процитовано 11 серпня 2017.
  17. ↑ Lidstrom: It catches up to everyone. 31 травня 2012. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 11 серпня 2017.
  18. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 11 квітня 2017. Процитовано 11 серпня 2017.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  19. ↑ Canadiens add Dufrense, Riendeau and Moreau to staff. rds.ca. 20 червня 2012. Архів оригіналу за 24 листопада 2012. Процитовано 20 червня 2012.
  20. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 28 червня 2013. Процитовано 11 серпня 2017.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  21. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 16 лютого 2015. Процитовано 11 серпня 2017.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  22. ↑ Förre Modokaptenen lägger av. Архів оригіналу за 11 серпня 2017. Процитовано 11 серпня 2017.
  23. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 29 січня 2016. Процитовано 11 серпня 2017.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  24. ↑ Raycroft tackar för sig [Raycroft bows out] (Swedish) . umeatidning.se. 9 квітня 2014. Архів оригіналу за 12 квітня 2014. Процитовано 9 квітня 2014. {{cite news}}: Cite має пустий невідомий параметр: |df= (довідка)
  25. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 1 серпня 2013. Процитовано 11 серпня 2017.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  26. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 2 серпня 2015. Процитовано 11 серпня 2017.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  27. ↑ Berestecki, Laura (16 лютого 2017). Ryan Shannon (BC Hockey Class of 2005) Announces Retirement. BC Interruption. Архів оригіналу за 11 серпня 2017. Процитовано 17 лютого 2017.
  28. ↑ Spacek wanted at Philadelphia, What did he say? Ends career... (Czech) . isport.cz. 19 листопада 2012. Архів оригіналу за 16 вересня 2016. Процитовано 19 листопада 2012.
  29. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 16 лютого 2015. Процитовано 11 серпня 2017.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  30. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 11 серпня 2017. Процитовано 11 серпня 2017.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  31. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 19 травня 2017. Процитовано 11 серпня 2017.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  32. ↑ Stanley Cup champ Colin White surprises bantam team at practice. Архів оригіналу за 22 вересня 2016. Процитовано 11 серпня 2017.

Посилання

[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: НХЛ у сезоні 2011—2012

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=НХЛ_у_сезоні_2011—2012&oldid=43614658