Ліга чемпіонів з хокею
Ліга чемпіонів з хокею | |
---|---|
Вид спорту | Хокей із шайбою |
Засновано | 2013 |
Кількість команд | 24 |
Країна(и) | Міжнародні змагання |
Поточний чемпіон | Женева-Серветт |
Офіційний сайт | ChampionsHockeyLeague.net |
Ліга чемпіонів з хокею — європейський хокейний турнір, створений з ініціативи 26 клубів, 6 національних ліг та міжнародною федерацією хокею з шайбою (IIHF). Дебют турніру відбувся в сезоні 2014–15.
Переможець отримує «European Trophy».[1]
У сезоні 2014–2015 в основній сітці грали 44 команди з 12 країн, розділені на 11 груп, що грали за круговою системою. Переможці груп та 5 кращих команд, що посіли другі місця, пройшли до плей-оф. Плей-оф грався серією з двох матчів, де переможець визначався кількістю закинутих шайб.
У сезонах 2015–2016 та 2016–2017 участь брало 48 команд, розділених на 16 груп. З кожної групи проходило 2 команди, що брали участь у плей-оф раунді.
З сезону 2017–2018 формат буде відображенням Ліги чемпіонів УЄФА – 32 команди, з них 24 – учасники 6 асоціацій-засновників. Усі місця отримуються за результатами ігрової кваліфікації, клубам-засновникам не гарантується місце в турнірі. Від кожної асоціації виходить до 5 команд (залежно від трирічних рейтингів). Учасники будуть розділені на 8 груп по 4 команди, 2 кращі з кожної стануть учасниками плей-оф, який гратиметься двоматчевою серією до фіналу, який буде гратися в один матч.
З сезону 2023—24 змінився формат турніру, кільіксть команд зменшилась з 32-х клубів до 24-х.
Існує три види ліцензій: A, B і С.
- Ліцензія А
Станом на сезон 2016–2017, 26 команд-засновників отримують ліцензію А.
- Ліцензія В
Дві команди, що є учасниками асоціацій засновників (Австрія, Чехія, Фінляндія, Німеччина, Швейцарія, Швеція), та не мають ліцензії А: переможець регулярного сезону та переможець плей-оф попереднього сезону отримують ліцензію В.
Порядок вибору:
- Чемпіон
- Переможець регулярного сезону
- Віце-чемпіон регулярного сезону
- Віце-чемпіон
- Найкраща команда, що програла у півфіналі
- Найгірша команда, що програла у півфіналі
Якщо ці шість пунктів не дозволяють отримати визначену кількість команд (Австрія: 4; Німеччина, Швейцарія, Чехія: 5; Швеція та Фінляндія: 6), то обирають за третім та четвертим місцем регулярного сезону.
- Ліцензія С
Отримують чемпіони континетального кубку, Британії, Норвегії, Франції, Данії, Словаччини, Білорусі та Польщі.
Сезон | Кількість команд |
Кількість матчів |
Середня відвідуваність |
Чемпіон | Срібний призер |
---|---|---|---|---|---|
2014—15 | 44 | 161 | 3,049 | Лулео | Фрелунда |
2015—16 | 48 | 157 | 3,261 | Фрелунда | Кярпят |
2016—17 | 48 | 157 | 3,240 | Фрелунда | Спарта Прага |
2017—18 | 32 | 125 | 3,369 | ЮІП | Векше Лейкерс |
2018—19 | 32 | 125 | 3,400 | Фрелунда | Ред Булл Мюнхен |
2019—20 | 32 | 125 | 3,446 | Фрелунда | Маунтфілд |
2020—21 | 32 | скасовано через пандемію COVID-19[2] | |||
2021—22 | 32 | 123 | 1,988 | Регле | Таппара |
2022—23 | 32 | 125 | 2,841 | Таппара | Лулео |
2023—24 | 24 | 101 | Женева-Серветт | Шеллефтео АІК |
- ↑ O'Brien, Derek (28 січня 2015). Make way, the European Trophy is here!. Champions Hockey League. Архів оригіналу за 7 лютого 2018. Процитовано 24 квітня 2017.
- ↑ 2020/21 CHL season cancelled. www.championshockeyleague.com (англійська) . Архів оригіналу за 20 листопада 2020. Процитовано 13 жовтня 2020.
- Офіційний сайт [Архівовано 27 серпня 2014 у Wayback Machine.] (англ.)
- Ліга чемпіонів наживо [Архівовано 20 грудня 2016 у Wayback Machine.] (англ.)
- Профіль ліги на сайті eliteprospects.com (англ.)