Каталонська держава (1873)
[[Категорія:Історичні держави Європи|Історія Каталонії, 1873]]
| Каталонська держава кат. Estat Català ісп. Estado Catalán | ||||
| ||||
 | ||||
| Столиця | Барселона | |||
| Мови | каталанська | |||
| Форма правління | Республіка [[Категорія:Колишні республіки|Історія Каталонії, 1873]] | |||
| Тимчасовий президент | ||||
| - 1873 | Baldomer Lostau i Prats | |||
| Історичний період | Перша Іспанська республіка | |||
| - Засновано | 9 березня | |||
| - Ліквідовано | 1873 | |||
| Валюта | Іспанська песета (де факто) | |||
| Сьогодні є частиною |  Іспанія∟  Каталонія∟  Балеарські острови
| |||
Каталонська держава (кат. Estat Català, ісп. Estado Catalán) — історичне державне утворення у часи Першої Іспанської республіки[1] на території сучасної Іспанії[2]. До складу Каталонської держави входили чотири провінції Каталонії та Балеарські острови[3] .
Паралельно з розвитком національного руху в Каталонії, виник рух на підтримку федералізації Іспанії. У Каталонії федералісти поділилися на дві групи — радикальне крило, яке бачило федералізацію Іспанії як проміжний етап на шляху до повної незалежності Каталонії, та помірковані, яке бачило майбутнє Каталонії у складі федеральної Іспанії.
У 1869 році представники Каталонії, Арагона, Валенсії та Балеарських островів підписали пакт у Туртоза, який передбачав реорганізацію Іспанії з унітарної монархії в федеративну демократичну республіку[4].
11 лютого 1873 року, через політичну кризу в Іспанії, зрікся престолу король Амадей I, та була створена Перша іспанська республіка[5].
9 березня 1873 року в Барселоні Рада провінції Барселона, у якій більшість мало радикальне крило федералістів Каталонії, проголосило створення Каталонської держави. Також було обрано тимчасового президента держави Каталонії — Бардомер Лоштау і Прац[en][2][6].
Після проголошення Каталонської держави президент Естаніслао Фіґерас та голова уряду Франсиск Пі-і-Марґаль Першої Іспанської республіки заявили, що іспанська армія збройно захопить Каталонію. Після цього Каталонська держава була змушена скасувати свою незалежність[7].
Під час Другої карлістської війни війни Каталонія підтримувала карлістів. Після закінчення війни, у січні 1874 року, генерал Франсіско Серрано захопив владу в Іспанії, а у січні 1875 року було відновлено іспанську монархію. На трон було поставлено Альфонса XII з династії Бурбонів.
Іспанська влада почала проводити ще більші репресії проти Каталанії.
- ↑ Коментар: Іспанія — прогнозована катастрофа. Архів оригіналу за 1 грудня 2017. Процитовано 11 грудня 2017.
- ↑ а б Duràn i Solà, Lluís (2009). Breu història del catalanisme. Т. vol.1. L'Abadia de Montserrat. с. 19. ISBN 8498831741. Архів оригіналу за 3 травня 2018. Процитовано 11 грудня 2017.
- ↑ Hernàndez, F. Xavier. Història Militar de Catalunya (кат.). Т. Volume IV. Rafael Dalmau. с. 161. ISBN 84-232-0673-4.
- ↑ Almirall, Valentí: España tal com és [Архівовано 13 лютого 2015 у Wayback Machine.]
- ↑ Eslava Galán, Juan (1995). La historia de España contada para escépticos. Barcelona: Editorial Planeta. pp. 337 págs. (ісп.)
- ↑ Baldomer Lostau i Prats [Архівовано 13 жовтня 2017 у Wayback Machine.](кат.)
- ↑ Bowen, Wayne H. A Military History of Modern Spain: From the Napoleonic Era to the International War on Terror. Greenwood Publishing Group. с. 32. ISBN 0275993574. Архів оригіналу за 12 серпня 2020. Процитовано 25 жовтня 2017.
- Els intents de proclamació de l'Estat Català de 1873 [Архівовано 26 листопада 2019 у Wayback Machine.] (кат.)
