Захаріас Топеліус
Захаріас Топеліус | ||||
---|---|---|---|---|
Zacharias Topelius | ||||
Народився | 14 січня 1818 Нюкарлебю | |||
Помер | 12 березня 1898 (80 років) Сіпоо | |||
Поховання | Гієтаніємі[1] | |||
Країна | Велике князівство Фінляндське | |||
Національність | фінські шведи | |||
Місце проживання | Björkuddend Kuddnäsd Гельсінкі Оулу | |||
Діяльність | письменник, поет, журналіст | |||
Сфера роботи | історія[2], журналістика[2] і дитяча та підліткова літератураd[2] | |||
Alma mater | Гельсінський університет | |||
Заклад | Helsingfors Tidningard і Гельсінський університет | |||
Мова творів | шведська | |||
Напрямок | романтизм | |||
Жанр | поезія, дитяча література і художня література | |||
Magnum opus | The Surgeon's Storiesd, Boken om vårt landd і Läsning för barnd | |||
Членство | Finnish Antiquarian Societyd і Saturday Societyd | |||
Конфесія | лютеранство | |||
Батько | Zacharias Topelius seniord | |||
Мати | Catharina Sofia Topeliusd | |||
Родичі | Michael Toppeliusd | |||
У шлюбі з | Emilie Topeliusd | |||
Діти | Toini Topeliusd і Eva Topeliusd | |||
Автограф | ||||
Премії | Золота медаль Шведської академії | |||
Сайт: topelius.sls.fi | ||||
| ||||
Захаріас Топеліус у Вікісховищі | ||||
Висловлювання у Вікіцитатах | ||||
Роботи у Вікіджерелах |
Захаріас (Цакаріас) Топеліус (швед. Zacharias Topelius, Zachris Topelius (Цахріс/Захріс Топеліус), 14 січня 1818, Нюкарлебю, Велике князівство Фінляндське — 12 березня 1898, Сіпоо, там само) — видатний фінляндський письменник і поет.
Народився 14 січня 1818 року в родині лікаря й відомого збирача народної поезії. Вже в дитинстві проявилися його художні здібності: багата уява, спостережливість, інтерес до таємничого і містичного. У віці одинадцяти років він був відправлений на навчання до школи в Улеаборг.
У 1833 році переїхав до Гельсінгфорса, де познайомився з Йоганом Людвігом Рунебергом, який стояв на чолі національно-патріотичного руху у Фінляндії 1830-х років. Гурток Рунеберга зробив сильний вплив на молодого Топеліуса, зумовивши подальший розвиток його літературної і суспільно-політичної діяльності.[6] У 1840 Топеліус закінчив Гельсінгфорський університет, а в 1841 став головним редактором «Гельсінгфорських вістей» (швед. Helsingfors Tidningar) і займав цю посаду аж до 1860.
Його публіцистика відзначалася ліберальністю поглядів. 1845 року вийшла перша з 4 збірок віршів Топеліуса «Квіти вересу».
У 1847 році він став доктором історичних наук, ще через 7 років — професором. Однак проросійська позиція Топеліуса в період Кримської війни відштовхнула від нього радикально налаштованих фінляндців.
У 1873-1878 був ректором Гельсінгфорського університету. 1878 року залишив цю посаду, щоб цілком присвятити себе літературній праці.
Був нагороджений Шведською академією золотою медаллю за літературні заслуги у 1886 році.
Літературна творчість Топеліуса дуже різноманітна. Його лірика глибоко патріотична, пронизана любов'ю до батьківщини і її природи («Танення льоду на річці Улео», «Лісові пісні», «Зимова вулиця» тощо). У пізніших віршах переважають релігійні мотиви.
Крім того, Тобеліус знаменитий історичною прозою: романами, повістями та оповіданнями, у яких помітний вплив Вальтера Скотта, Віктора Гюго і данського романіста Б. С. Інгеманна. Роман «Герцогиня Фінляндська», що вийшов 1850 року, став першою спробою створення у фінляндській літературі великого національно-історичного роману. «Розповіді фельдшера» дають художній нарис про історію Фінляндії з часів Густава II Адольфа до Густава III. 1879 року вийшов роман про часи шведської королеви Христини — «Діти зірок». З драматичних творів Топеліуса широку популярність здобули трагедія «Регіна фон Еммеріц»(1853) і драма «50 років по тому» (1851), в основу яких були покладені епізоди з «Оповідок фельдшера».
У Європі Топеліус відомий насамперед як автор казок «Sagor» (1847—1852). У більш ранніх з них відчувається деяке наслідування Андерсена, але потім він знаходить свій власний оригінальний стиль.
- Казки. Переказ зі шведської Ольги Сенюк. Худ. Софії Караффи-Корбут. Київ, «Веселка», 1966. — 208 с.
- Кнут-Дударик
- Сіку
- Подарунок морського царя
- Як залізниця семимильні чоботи дістала
- Сина з Самарбю
- Сампо-Лопарик
- Казка про старого гнома [Архівовано 26 листопада 2015 у Wayback Machine.]
- Адальминина перлина
- Казка про березу та зірку
- Що в світі найсолодше [Архівовано 27 листопада 2015 у Wayback Machine.]
- Принцеса Ліннагуль
- Водяна лілея
- Канал королевича Флоріо
- Мурашиний замок і Мохова Борода
- Де беруться казки
- Подарунок морського царя: фінські казки та історії. Переклад зі шведської Наталі Іваничук. Худ. Інна Шкльода. Львів, Видавництво Старого Лева, 2008. — 246 с. (Серія «Казки Старого Лева») ISBN 978-966-2909-29-6
- Унда Марина — Морська Хвилька
- Сікку
- Маленький Лассе
- Подарунок морського царя
- Ключниця Діви Марії
- Домовик замку Обу
- Фортеця Єльтеборґ — Героїчна
- Вчений хлопчина
- Гойда-да
- Перша казка Вальтера
- Сампо-Малюк
- Хробачок у ягідці-малинці
- Туттемуй
- Пікку Матті
- Зіронька
- Перлина Адальміни
- Мурашка йде до лікаря
- Про великого фінського казкаря // З.Топеліус. Подарунок морського царя. Львів, Видавництво Старого Лева, 2008.
- (рос.) Топелиус // Литературная энциклопедия: В 11 т. — М., 1929—1939. Т. 11. — М.: Худож. лит., 1939. — Стб. 348—349. [Архівовано 6 червня 2009 у Wayback Machine.]
- (швед.) Vasenius G. V., Z. Topelius, 6 ves., Stockholm, 1913—1930;
- (швед.) Nordisk, Digtere i vort aarhundrede.., udg. af. P. Hansen, København, 1880;
- (швед.) Rordam V., Svensk Litteratur, Kjöbenhaven, 1911;
- (швед.) Vasenius V., Lärobok i Sveriges och Finlands. Litteraturhistoria, 2 uppl., [Stockholm], 1890.
- Топеліус // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- Юлія Джугастрянська: Подарунок фінського казкаря (про книгу «Подарунок морського царя») [Архівовано 24 червня 2015 у Wayback Machine.]
- (фін.) Сайт про письменника
- «Зимова казка» Захаріас Топеліус [Архівовано 26 листопада 2015 у Wayback Machine.] // Переклад із шведської Наталі Забіли.
- «Казка про старого гнома» Захаріас Топеліус [Архівовано 26 листопада 2015 у Wayback Machine.] // Переклад із шведської Ольги Сенюк.
- «Що в світі найсолодше» Захаріас Топеліус [Архівовано 27 листопада 2015 у Wayback Machine.] // Переклад із шведської Ольги Сенюк.
- ↑ Find a Grave — 1996.
- ↑ а б в Чеська національна авторитетна база даних
- ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б BiographySampo
- ↑ а б Kansallisbiografia / за ред. M. Klinge — Suomalaisen Kirjallisuuden Seura, Suomen Historiallinen Seura. — ISSN 1799-4349
- ↑ Ковальов, Д.В. (2021). Порівняльний аналіз націєтворчих процесів у Фінляндії та Підросійській Україні (кінець XVIII – початок ХХ століть) (Укр.) . Дніпро: НТУ "Дніпровська політехніка" і ДНУ ім. О. Гончара. с. 73.