Перейти до вмісту

Джованні Доменіко Кассіні

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Джованні Доменіко Кассіні
італ. Giovanni Domenico Cassini
Народився8 червня 1625(1625-06-08)[1][2][…]
Перинальдо, Генуезька республіка[4]
Помер14 вересня 1712(1712-09-14)[1][2][…] (87 років)
Париж, Французьке королівство[4]
ПохованняÉglise Saint-Jacques-du-Haut-Pasd
Місце проживанняCastle of Fillervald
Країна Франція
Діяльністьselenographer, геодезист, математик, астроном, інженер, астролог, біолог
Alma materБолонський університет[2]
Panzano Observatoryd[5][2]
Chiesa del Gesù e dei Santi Ambrogio e Andread (1644)[2][6]
Галузьастрономія
ЗакладБолонський університет[2]
Паризька обсерваторія[2]
Посададиректор
Науковий ступіньдокторський ступінь
Науковий керівникДжованні Баттіста Річчолі[5] і Франческо Марія Грімальді[5]
ВчителіHonoré Fabrid
Аспіранти, докторантиЖак Кассіні[5]
Хрисанф І Єрусалимський
ЧленствоЛондонське королівське товариство
Французька академія наук
РідCassinid
У шлюбі зGeneviève de Laistred[2]
ДітиЖак Кассіні
РодичіCésar-François Cassini de Thuryd, Jean-Dominique, comte de Cassinid і Александр Анрі Габріель де Кассіні
Нагороди
Автограф

Джованні Доменіко Кассіні (італ. Giovanni Domenico Cassini, фр. Jean-Dominique Cassini; 8 червня 1625, Перинальдо — 14 вересня 1712, Париж) — французький астроном, інженер та астролог італійського походження. Кассіні був професором астрономії в Болонському університеті, а з 1671 обіймав посаду директора Паризької обсерваторії, де й безпосередньо жив.

Наукова діяльність

[ред. | ред. код]

Близько 1665 Кассіні вперше спостерігав Червону пляму Юпітера. Він відкрив чотири супутники Сатурна і виявив щілину в кільцях Сатурна (Щілина Кассіні; 1675).

1683 року Кассіні дав перший науковий опис зодіакального світла, запропонувавши гіпотезу, що пояснює його розсіянням сонячного світла на лінзоподібному скупченні частинок пилу, які лежать у площині екліптики; ця гіпотеза є загальноприйнятою.

Кассіні вперше зробив успішне вимірювання довготи за методом Галілео Галілея — спостерігаючи за затемненнями супутників Юпітера. Саме цей метод було застосовано для першого точного вимірювання території Франції. Розміри країни виявилися значно меншими, ніж очікувалося, на що Людовик XIV 1693 року відзначив: «Ніяка військова поразка не порівняється з тими втратами, які заподіяла мені старанність моїх географів»[джерело?].

Кассіні помітив (1672), що спостережувані моменти затемнень супутника Юпітера Іо час від часу відхилялися від обчислених ним (у межах 22 хвилин). Причину цих відхилень пояснив колега Кассіні по Паризькій обсерваторії Оле Ремер: найбільші запізнення спостерігалися тоді, коли Земля й Юпітер перебували по різні боки від Сонця, тому Ремер припустив, що швидкість світла скінченна, і діаметр земної орбіти світло долає за 22 хвилини, звідки він отримав першу оцінку швидкості світла: близько 220 тис. км/сек (за сучасними даними: ≈ 300 тис. км/сек.). Кассіні, проте, не підтримав гіпотезу Ремера, і вона була остаточно визнана тільки через півсторіччя, з відкриттям аберації світла.

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. а б в г д е ж и Архів історії математики Мактьютор — 1994.
  3. а б SNAC — 2010.
  4. а б Кассини Джованни Доменико // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
  5. а б в г Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
  6. https://cris.unibo.it/bitstream/11585/780073/4/Giunta%20Autobiografia%20Cassini.pdf — С. 207–210.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • De Ferrari Augusto (1978). Cassini, Giovan Domenico [Архівовано 7 березня 2018 у Wayback Machine.] // Dizionario Biografico degli Italiani (in Italian). Enciclopedia Italiana (італ.)