IBM

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
IBM
англ. International Business Machines Corporation
IBM Corporation[1], International Business Machines Corp.[1] і IBM[1]
Типкомпанія-розробник програмного забезпеченняd
бізнес
підприємство
технологічна компанія
публічна компанія
professional services firmd і транснаціональна корпорація
Правова формакорпорація (США)d
Галузьіндустрія програмного забезпечення, апаратне забезпечення, Управління ІТ-сервісом, information technology consultingd і інформаційні технології
Лістинг на біржіNYSEIBM
ISINUS4592001014
Засновано16 червня 1911
Засновник(и)Charles Ranlett Flintd і Томас Вотсон
Штаб-квартираАрмонк[3]
ПрезидентВірджинія Рометті[4]
Очільник(и)Арвінд Крішна[5]
Члени правлінняThomas Buberld[6], Michael Eskewd[7][8], David Farrd[9], Alex Gorskyd[10], Мішель Говард[11], Арвінд Крішна[12], Andrew Liverisd[13], F. William McNabb IIId[14], Martha Pollackd[15], Joe Swedishd[16], Peter Voserd[17], Rick Waddelld[18] і Al Zollard[19]
Ключові особиJohn E. Kelly IIId[20]
Продукціяпрограмне забезпечення[21]
дата-центр
unit record equipmentd
direct-access storage deviced
апаратне забезпечення
list of IBM productsd
хмарні обчислення
Виторг60 530 000 000 $ (2022)[22]
Операційний прибуток (EBIT)1 156 000 000 $ (2022)[22]
Чистий прибуток1 639 000 000 $ (2022)[22]
Активи155 971 000 000 $ (2020)[23]
Власник(и)Berkshire Hathaway, The Vanguard Group і State Street Corporation
Співробітники352 600 осіб (2019)[24]
Дочірні компаніїSoftLayerd[25][26], IBM India Private Limitedd[26], Internet Security Systemsd, Lotus Softwared, Rational Softwared, IBM Denmarkd[26], IBM Franced[26], Companhia IBM Portuguesad[26], IBM Nederlandd[26], IBM Deutschlandd[26], IBM Egypt Business Support Servicesd[26], IBM Canadad[26], IBM Bluemixd, IBM Researchd, The Weather Companyd, Object Technology Internationald[27], Red Hat[28], IBM Česká republikad, IBM Israeld і IBM Norged
Структурні підрозділиIBM Researchd, IBM Global Services, IBM jStartd і IBM Watson
ibm.com(англ.)
Мапа
CMNS: IBM у Вікісховищі

International Business Machines Corporation (вимовляється Ай-Бі-Е́м, також знана як IBM або «Блакитний гігант») — американська електронна корпорація, один із найбільших світових виробників усіх видів комп'ютерів і програмного забезпечення, один із найбільших провайдерів глобальних інформаційних мереж. Корпорація посідає 6-те місце в списку найбільших компаній світу. Штаб-квартира розташована у Армонку, штат Нью-Йорк, США. Історія починається з XIX ст.. IBM виробляє та продає апаратне та програмне забезпечення, послуги (хостинг, консалтинг) у сферах від мейнфреймів до нанотехнологій.

Враховуючи штат у 300 000 співробітників у всьому світі та дохід у 91 млрд $ у 2005 р., IBM є найбільшою компанією у галузі інформаційних технологій у світі. У власності IBM більше патентів, ніж у будь-якої іншої технологічної компанії. IBM має інженерів та консультантів у більш ніж 170 країнах, а IBM Research має вісім лабораторій по всьому світі. Співробітники IBM здобули п'ять Нобелівських премій, чотири Премії Тюрінга, п'ять Національних медалей за розвиток технологій, та п'ять Національних медалей за розвиток науки.

Історія

[ред. | ред. код]

Компанія утворилась в 1911 р. як «Computing-Tabulating-Recording Company» (компанія з обчислень табулювання і записів), як об'єднання трьох менших компаній, що виготовляли перфокартні табулятори та іншу офісну продукцію. Компанія отримала свою теперішню назву в 1924 р. під керівництвом Томаса Вотсона (старшого) — людини, яка володіла важливим маркетинговим вмінням. Він став її директором у 1914 році, а в 1924-му отримав повний контроль над фірмою. Вотсон перетворив слабку тоді компанію в провідного американського виробника перфокартних табуляторів, які використовувались урядом і приватними фірмами. Вотсон також розвинув дисциплінований та конкурентноздатний торговий штат, пристосувавши компанію для виробництва табуляторних систем на замовлення.

У 1933 р. IBM купила Electromatic Typewriters, Inc., і таким чином увійшла в область електричних друкарських машинок, у якій зрештою стала промисловим лідером. У період Другої світової війни IBM допомогла сконструювати декілька швидкісних електромеханічних калькуляторів, що були попередниками електронних комп'ютерів. 1952 року з'являється IBM 701, перший великий комп'ютер на електронних лампах. Проте, фірма утримувалася від виробництва цих електронних систем обробки даних, поки син Вотсона, Томас Вотсон-молодший став президентом компанії в 1956 році. Під його керівництвом доходи компанії зросли до $8 млрд, а число працівників — до 270 тис. чоловік.

Після того як IBM почала виготовляти комп'ютери, капітал дозволив компанії інвестувати більше грошей у розвиток. До 1960-х IBM захопили 70 % від світового та 80 % від американського виробництва комп'ютерів.

У 1959 році з'явилися перші комп'ютери IBM на транзисторах, які досягли такого рівня надійності та швидкодії при якому ВПС США визнали можливим використовувати їх у системі раннього оповіщення ППО. Трохи раніше, в 1957 році, IBM ввела в ужиток мову FORTRAN (FORmula TRANslator), що застосовувалася для наукових обчислень і стала одним з основних джерел «проблеми 2000 року».[джерело?]

У 1964 році було представлено сімейство універсальних комп'ютерів IBM System/360 з байтовою адресацією пам'яті і т. д. Сумісні з System/360 комп'ютери IBM System z випускаються досі: це абсолютний рекорд сумісності.

В 1971 році компанія представила гнучкий диск, який став стандартом для зберігання даних.

У 1972 році був представлений оновлений логотип (літери з синіх смужок) компанії, що використовується дотепер. Над логотипом працював дизайнер Пол Ренд (англ. Paul Rand).

IBM спеціалізувалася на суперкомп'ютерах, що могли обробляти цифрові дані на великих швидкостях. Компанія не виходила на зростаючий ринок персональних комп'ютерів до 1981 р., коли був представлений IBM Personal Computer. Цей продукт зайняв велику долю ринку, але IBM не досягла панування в цій області. Новий напівпровідниковий чип дозволив зробити комп'ютери меншими за розмірами та полегшив їх виробництво. Це дозволило меншим компаніям увійти на ринок та створювати нові вдосконалення. Величезний розмір IBM не дозволяв швидко пристосовуватися до зростаючих темпів зміни технологій, і в 1990-х компанія зменшилася.

Президент Барак Обама нагородив суперкомп'ютери Blue Gene Національною медаллю технологій та інновацій США 18 вересня 2009 року.

IBM PC, початково позначений як IBM 5150, був представлений 1981 року, і незабаром став стандартом галузі. 1991 року IBM продав виробника принтерів Lexmark. 1993 року IBM зазнав втрат у розмірі 8 мільярдів доларів — найбільший на тоді в американській корпоративній історії[29].

У 1995 році IBM купила Lotus Development Corporation, головного виробника офісного програмного забезпечення на той час.

У 2002 році IBM придбав PwC. 2003 року компанія започаткувала проєкт з перевизначення цінностей компанії. Використовуючи технологію Jam, відбулась триденна інтернет-дискусія щодо ключових ділових питань з 50 000 працівниками. Результати обробили за допомогою складного застосунку (eClassifier) для аналізу тексту для визначення найважливіших тем. Виявили три, які виразили так: «Присвята успіху кожного клієнта», «Новаторства, які важливі для нашої компанії і для світу» і «Довіра і особиста відповідальність в усіх взаєминах»[30]. Ще один триденний Jam відбувся у 2004 році, з 52 000 працівників на якому обговорювалось як втілити цінності компанії в життя[31].

31 січня 2008 року IBM придбала компанію Cognos[32] — розробника рішень Business Intelligence.

Компанія почала застосовувати аналітичну програму Watson Analytics, що прогнозує, наскільки той чи інший працівник буде корисним в майбутньому та пропонує видавати йому премії за майбутні заслуги. Watson Analytics звертає увагу на досвід та проєкти співробітника, щоб визначити його потенційні навички та якості, які можуть знадобитися IBM у майбутньому. Також у полі зору — чи відвідував працівник внутрішні тренінги та семінари. Поки оцінку Watson враховують, лише коли виникає питання премій, гонорарів та підвищення[33].

Ера комп'ютерів

[ред. | ред. код]

1981 рік увійшов в історію людства як рік появи персонального комп'ютера IBM PC. 640 кілобайт оперативної пам'яті і одного або двох флоппі-дисководів цілком вистачало, щоб виконувати операційну систему DOS, запропоновану невеликою в той час компанією Microsoft, і деяку кількість застосунків. Поряд із DOS, пропонувалися моделі на ОС CP/M-86 і UCSD Pascal P-system, але ці системи не вижили, оскільки Microsoft надала унікальну для того часу пропозицію: придбати за одноразову виплату ліцензію на поставку програмного забезпечення на необмежену кількість комп'ютерів, що істотно знизило ціну конфігурації з MS-DOS, привернуло велику кількість покупців і відповідно принесло широку популярність Microsoft.

Примітно, що цій машині керівництво компанії спочатку зовсім не надавало значення: розробкою займалася група всього з чотирьох людей (під керівництвом Філіпа Дональда Естриджа). І, що мало найпомітніші наслідки, всупереч своїм твердим принципам охорони інтелектуальної власності, IBM не запатентувала ні DOS (з інтерпретатором мови BASIC), ні ще один революційний винахід розробників: BIOS. У результаті більш прозорливі сторонні розробники, користуючись опублікованими специфікаціями, наробили клонів IBM PC, що призвело до вибухового зростання ринку, але велика частка (при значному обсязі) була для IBM втрачена.

Орієнтовно в 1984 році була запущена серія AS/400 — міні-комп'ютер, призначений для бізнес-завдань. Мав зворотну сумісність із раніше випущеною міні-ЕОМ S/36 S/38. У ньому були застосовані технології SCSI, котрі понині використовуються в серверах. Комп'ютери цієї серії виготовляються досі.

У 1986 році IBM по продажах поступилася першим місцем на власноруч створеному ринку персональних комп'ютерів.

У 1990 році була зроблена спроба перехопити ініціативу на ринку персональних комп'ютерів випуском комп'ютерів серії PS/2 з операційною системою OS/2, несумісних ні апаратно, або програмно з PC DOS. У машинах були застосовані прогресивні технології, наприклад шина Micro-Channel (набагато перевершувала застосовувану тоді в РС шину ISA, а шина PCI з'явилася тільки в 1991 році). Серія PS/2 не отримала широкого визнання на ринку і незабаром її випуск був згорнутий. Однак роз'єми для клавіатур і мишей на основі штекера Mini-DIN, названі портами PS/2, досі широко застосовуються і в PC.

У рамках даної серії планувався випуск операційної системи OS/2 Warp V3.0, спочатку створювалася безпосередньо з Microsoft, IBM раніше спиралася на ринок мейнфреймів, що призвело до відставання в розробці цього проєкту, використання стандартів, спрямованих насамперед на сумісність з 360-ю серією та відсутністю підтримки стороннього обладнання. У результаті Microsoft переключилася на розробку Windows, а серія комп'ютерів під OS/2 вийшла на ринок пізніше запланованого терміну, і незважаючи на масовану рекламну кампанію і досить хороші характеристики, проєкт не зміг утриматися на ринку.

Ера консалтингу

[ред. | ред. код]

У 1990-х роках у бізнесі IBM дедалі виразніше простежувалося прагнення змістити фокус бізнесу в бік надання послуг, передусім консалтингу. Найяскравіше це проявилося 2002 року, коли «блакитний гігант» придбав консалтинговий підрозділ аудиторської компанії PricewaterhouseCoopers за 3,5 млрд $. Цей бізнес влився в підрозділ IBM Global Services, станом на 2005 рік був найбільш прибутковим у структурі IBM і приносив більше половини доходу компанії[34].

Фокусуючи свій бізнес на постачання послуг, в 2005 році IBM продала за 1,8 млрд $ свій підрозділ по виробництву і продажу персональних комп'ютерів (лінійки ThinkPad і ThinkCentre) китайській компанії Lenovo. А в 2014 році компанія Lenovo вже за 2,3 млрд $ купила в IBM ще й підрозділ, що відповідав за розробку і виробництво x86-серверів (переважно лінійки System X і BladeCenter). У тому ж 2014 році, продавши свої напівпровідникові фабрики компанії GlobalFoundries, IBM оголосила, що в сегменті напівпровідникових виробів вона стає безфабричною компанією — тобто продовжить розробляти процесори, але відмовиться від їх виробництва[35][36].

У березні 2017 року корпорація IBM оголосила про проєкт IBM Q — створення першого в світі універсального квантового комп'ютера, доступ до ресурсів якого буде надаватися через хмарну платформу IBM Cloud. Заплановано, що протягом декількох років буде створена універсальна квантова обчислювальна система для виконання завдань із розробки нових лікарських препаратів, передових матеріалів, дослідження в галузі штучного інтелекту, цифрової безпеки, логістики та фінансових сервісів[37].

На конференції IBM Think 2018 представники компанії презентували найменший комп'ютер у світі на той час. Цей комп'ютер має розмір 1 на 1 міліметр, що можна порівняти з розміром крупинки кухонної солі. Вартість виробництва одного такого комп'ютера оцінюється менше ніж в 10 центів[38].

Діяльність

[ред. | ред. код]

Ключові підрозділи IBM

[ред. | ред. код]
  • IBM Global Services (IGS, консалтинговий підрозділ), приніс компанії 47,357 млрд $ доходу з 91,134 млрд $ в 2015 році.
  • IBM Software Group (підрозділ по розробці ПЗ), приніс компанії 15,753 млрд $ доходу в 2015 році.
  • IBM Systems & Technology Group (STG, підрозділ з виробництва обладнання), приніс компанії 23,857 млрд $ у 2015 році.
  • IBM Watson Group (підрозділ когнітивних обчислень — виріс із розвитку проєкту суперкомп'ютера IBM Watson).
  • IBM Research — дослідницький підрозділ.
  • IBM Global Financing.

Програмне забезпечення

[ред. | ред. код]

IBM розробляє:

Програмне забезпечення спільної роботи Lotus Notes / Domino у 2018 році продано фірмі HCL (HCL Domino).

Розробку офісного пакету IBM Lotus SmartSuite[en] припинено 2013 року[39].

Суб-бренд Tivoli Software[en] 2013 року перейменований на IBM Cloud and Smarter Infrastructure[en].

Серію компіляторів і середовищ розробки IBM VisualAge (наприклад, VisualAge C ++, VisualAge Smalltalk і інші) випускалася до 2007 року. Вебсайт продуктів VisualAge припинив роботу 2011 року.

Комп'ютери та обладнання

[ред. | ред. код]

IBM виробляє:

Раніше[коли?] компанія також займалась виробництвом промислових принтерів, жорских дисків, системи розрахунково-касових терміналів та комп'ютерів на базі процесорів архітектури x86 (настільні комп'ютери, робочі станції, ноутбуки).

Наукові та технічні розробки

[ред. | ред. код]

Міжнародна діяльність

[ред. | ред. код]

ІБМ Україна

[ред. | ред. код]

Товариство з обмеженою відповідальністю «ІБМ Україна» зареєстроване 11 вересня 2006 року. 2008 року IBM в особі ТОВ «ІБМ Україна» вступила до Асоціації підприємств інформаційних технологій України.

Генеральним директором «ІБМ Україна» з 27 лютого 2010 є Пенко Дінев.

З 2013 року компанія проводить в Києві конференцію для своїх клієнтів та бізнес-партнерів «IBM SolutionsConnect». У 2016 році конференція зібрала близько 550 учасників[41].

Поглинання компаній

[ред. | ред. код]

За роки своєї діяльності IBM неодноразово поглинала різні компанії, що працюють на ІТ-ринку.

Після того, як IBM стала світовим лідером у сфері інформаційної безпеки, вона постійно розширяла свій підрозділ IBM Security. Одним із найбільших придбань у цій області стала купівля в 2006 році за 1,3 млрд $ компанії Internet Security Systems (ISS), а в лютому 2017 року IBM оголосила про придбання вже 20-ї за рахунком компанії в області IT-безпеки — це Agile 3 Solutions, розробника програмного забезпечення управління ризиками, пов'язаними з уразливими даними в корпоративному середовищі[42].

Приблизно з 2007 року корпорація IBM почала працювати в сегменті хмарних обчислень і бізнес-послуг, що надаються через інтернет. Зміцнюючи свої позиції в цьому секторі, в 2013 році IBM придбала приблизно за 2 млрд $ великого міжнародного хостинг-провайдера — компанію Softlayer Technologies, яка володіла мережею з 13 дата-центрів у США, Сінгапурі та Амстердамі, а в 2014 році оголосила про вкладення понад 1,2 млрд $ у будівництво 15 нових дата-центрів у рамках стратегії по розширенню хмарних сервісів на платформі IBM Cloud[43].

Серед найбільших подібних сучасних угод — купівля розробника хмарних сервісів Apptio за 4,6 млрд $. Згідно повідомлення агентства Reuters, сторони розраховують остаточно закрити це питання у другій половині 2023 року[44][45].

Судові процеси

[ред. | ред. код]

7 травня 2024 року, як повідомило агентство Reuters, Пʼятий окружний апеляційний суд США в Новому Орлеані скасував рішення, яке зобов’язувало IBM виплатити компанії BMC Software, Inc. з надання послуг у сфері інформаційних технологій, консалтингу та корпоративного програмного забезпечення, яка базується в Х’юстоні, 1,6 млрд $. Раніше суддя визнавав, що IBM неналежним чином замінила на своє власне програмне забезпечення для мейнфреймів BMC в AT&T[46].

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в Deutsche Nationalbibliothek Record #1042-X // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. Museum of Modern Art online collection
  3. https://headquartersoffice.com/ibm/
  4. Su-bin Lee, edited by Danbee Lee Samsung ramps up foundry business as manufacturer of IBM’s 7nm CPU — 2020.
  5. Miller R. Ginni Rometty leaves complex legacy as she steps away as IBM CEOTechCrunch, 2020.
  6. Прес-реліз
  7. https://www.ibm.com/investor/governance/michael-l-eskew
  8. https://web.archive.org/web/20220928212912/https://www.ibm.com/annualreport/assets/downloads/IBM_Proxy_2022.pdf
  9. https://www.ibm.com/investor/governance/david-n-farr
  10. https://www.ibm.com/investor/governance/alex-gorsky
  11. https://www.ibm.com/investor/governance/michelle-howard
  12. https://newsroom.ibm.com/2020-12-16-Arvind-Krishna-Elected-IBM-Chairman
  13. https://www.ibm.com/investor/governance/andrew-n-liveris
  14. https://www.ibm.com/investor/governance/f-william-mcnabb-iii
  15. https://www.ibm.com/investor/governance/martha-e-pollack
  16. https://www.ibm.com/investor/governance/joseph-r-swedish
  17. https://www.ibm.com/investor/governance/peter-r-voser
  18. https://www.ibm.com/investor/governance/frederick-h-waddell
  19. https://newsroom.ibm.com/2021-09-30-IBM-Elects-Al-Zollar-to-its-Board-of-Directors
  20. https://www.informationweek.com/cloud/software-as-a-service/ibm-cognitive-colloquium-spotlights-uncovering-dark-data/d/d-id/1322647
  21. National Software Reference Library
  22. а б в Форма 10-K — 2023.
  23. IBM Annual Report 2020
  24. https://www.ibm.com/annualreport/assets/downloads/IBM_Annual_Report_2019.pdf#page=65
  25. http://www.softlayer.com/about-softlayer
  26. а б в г д е ж и к https://www.sec.gov/Archives/edgar/data/51143/000104746917001061/a2230222zex-21.htm
  27. The IBM Ottawa Software Lab
  28. https://www.redhat.com/en/about/press-releases/ibm-closes-landmark-acquisition-red-hat-34-billion-defines-open-hybrid-cloud-future
  29. Lefever, Guy; Pesanello, Michele; Fraser, Heather; Taurman, Lee (2011). Life science: Fade or flourish ? (PDF). p. 2: IBM Institute for Business Value. Архів оригіналу (PDF) за 23 лютий 2014. Процитовано 6 липня 2013.
  30. Speeches. IBM. 27 квітня 2004. Архів оригіналу за 31 жовтня 2011. Процитовано 15 березня 2015.
  31. Leading Change When Business Is Good: The HBR Interview--Samuel J. Palmisano. Harvard Business Review. Harvard University Press. December 2004.
  32. «IBM Completes Acquisition of Cognos» [Архівовано 5 червня 2011 у Wayback Machine.], прес-реліз IBM, 31 січня 2008 (англ.)
  33. У IBM визначають майбутні досягнення працівників та дають за них премії наперед. Tokar.ua (укр.). 30 липня 2018. Архів оригіналу за 30 листопада 2018. Процитовано 30 листопада 2018.
  34. IBM Annual archives index. Архів оригіналу за 28 січня 2008. Процитовано 6 липня 2017.
  35. США: GlobalFoundries выкупит у IBM производство полупроводников. NovostIT. 21 октября 2014. Архів оригіналу за 12 вересня 2017. Процитовано 2017-03-7.
  36. IBM-Lenovo: предыстория и последствия сделки. CRN/RE. 10 февраля 2014. Архів оригіналу за 8 березня 2017. Процитовано 2017-03-7.
  37. IBM создаст универсальный квантовый компьютер. Servernews. 6 марта 2017. Архів оригіналу за 6 липня 2017. Процитовано 2017-03-7.
  38. IBM's salt-grain sized computer is ready for the blockchain (англ.). SlashGear. 19 березня 2018. Архів оригіналу за 18 квітня 2018. Процитовано 18 квітня 2018.
  39. Software withdrawal and discontinuance of support: Lotus SmartSuite , Lotus Organizer and Lotus 123 (англ.).
  40. IBM створила найменший і найпотужніший у світі мікрочип. ВІДЕО. 07.05.2021, 06:11
  41. Конференція IBM SolutionsConnect 2016. 30 вересня 2016. Архів оригіналу за 18 жовтня 2016.
  42. IBM расширит экспертизу в области IT-безопасности. Servernews. 28 февраля 2017. Архів оригіналу за 7 березня 2017. Процитовано 2017-03-7.
  43. IBM инвестирует $1,2 млрд в расширение дата-центров. Servernews. 20 января 2014. Архів оригіналу за 8 березня 2017. Процитовано 2017-03-7.
  44. IBM to buy software co Apptio for $4.6 bln to bolster cloud offerings. // By Yuvraj Malik. June 26, 2023. 05:18 PM GMT+3
  45. IBM купує розробника хмарних сервісів Apptio за 4,6 мільярди доларів. 26.06.2023, 16:45
  46. IBM змогла скасувати рішення про виплату компанії BMC Software 1,6 млрд дол. 07.05.2024, 11:25

Посилання

[ред. | ред. код]