Вільям Кліфорд

Вільям Кі́нгдон Клі́форд
англ. William Kingdon Clifford
Народився	4 травня 1845(1845-05-04) Ексетер, Девон, Велика Британія
Помер	3 березня 1879(1879-03-03) (33 роки) Мадейра, Португалія ·туберкульоз
Поховання	Гайґейтський цвинтар і Grave of William Kingdon Cliffordd
Країна	Велика Британія
Діяльність	математик, філософ, викладач університету
Alma mater	Кембриджський університет
Галузь	Алгебра, диференційна геометрія
Заклад	Університетський коледж Лондона
Членство	Лондонське королівське товариство
Батько	William Cliffordd
Мати	Frances Kingdond
У шлюбі з	Lucy Cliffordd
Діти	Ethel Cliffordd
Нагороди	член Лондонського королівського товариства
Автограф
Вільям Кліфорд у Вікісховищі

Вільям Кі́нгдон Клі́форд (англ. William Kingdon Clifford; *4 травня 1845, Ексетер, Велика Британія — †3 березня 1879, Мадейра, Португалія) — англійський математик та філософ.

Біографія

Закінчив Триніті-коледж в Кембриджському університеті (1868), отримав декілька відзнак за успіхи в навчанні. В 1871 році за рекомендацією Джеймса Максвела став професором математики і механіки Лондонського університетського коледжу. Член Лондонського королівського товариства (1874). В 1875 році одружився з Люсі Лейн.

Інтенсивна творча праця (він любив працювати вночі) підірвала здоров'я вченого. Кліфорд відправився на лікування на острів Мадейра, де помер від туберкульозу, залишивши молоду дружину і двох дітей. Похоронений на Гайгейтському цвинтарі в Лондоні, поряд з могилою Карла Маркса. Люсі стала відомою письменницею і пережила чоловіка на 50 років. П'ятитомне зібрання творів Кліфорда було видано посмертно.

Наукова діяльність

Першовідкривач алгебри Кліфорда. Об'єднав теорію кватерніонів з алгеброю Грасмана. Розробив (1876) алгебру бікватерніонів.

Вивчав неевклідову геометрію — праці Рімана та Лобачевського, якого назвав Коперником геометрії.

Наряду з Ґіббсом і Хевісайдом — основоположник векторного аналізу. Ввів (1878) сучасні терміни дивергенція (яку Максвел називав конвергенцією) і ротор. У посмертно виданій праці «Здоровий глузд в точних науках» (опубліковано 1885) дав сучасне означення скалярного добутку векторів.

У праці On the space theory of matter (1870) висунув передову на той час ідею, що матерія і сила тяжіння є проявами викривлення простору-часу. Цей принцип був покладений в основу загальної теорії відносності. У XX столітті на працях Кліфорда була значно розвинута теорія просторів Кліфорда-Клейна.

Праці

Більшість праць Кліфорда опубліковані посмертно.

• 1872. On the aims and instruments of scientific thought.
• 1876. On the space theory of matter.
• 1877. «The Ethics of Belief», Contemporary Review.
• 1878. Elements of Dynamic, vol. 1.
• 1879. Seeing and Thinking, науково-популярні лекції.
• 1879. Lectures and Essays^{[недоступне посилання з квітня 2019]}.
• 1882. Mathematical Papers / Ed. R. Tucker.- London, 1882, собрание сочинений в пяти томах.
• 1885. The Common Sense of the Exact Sciences. Працю завершив Карл Пірсон.
• 1887. Elements of Dynamic, vol. 2, in Ewald, William B., ed., 1996. From Kant to Hilbert: A Source Book in the Foundations of Mathematics, 2 vols. Oxford University Press. Посмертне видання.

Для своїх дітей Кліфорд написав збірку казок «The Little People».