Перейти до вмісту

Карл Ларссон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Карл Ларсон)
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Ларссон.
Карл Ларссон
Carl Larsson
«Автопортрет в майстерні», 1895 р.
При народженніCarl Larsson
Народження28 травня 1853(1853-05-28)
Стокгольм, Швеція
Смерть22 січня 1919(1919-01-22) (65 років)
 Фалун, Швеція
(геморагічний інсульт[1])
ПохованняSundborn Churchd
Національністьшвед
КраїнаШвеція Швеція
Жанрпортрети, побутовий жанр
НавчанняШведська королівська академія вільних мистецтв[2]
Діяльністьаквареліст, ілюстратор, художник, художник-гравер, графік, рисувальник, письменник, архітектурний кресляр
Напрямокреалізм
Роки творчості1873[3] — 1919[3]
ВчительJohan Gustaf Köhlerd
ЧленGrez colonyd
Творипортрет, побутовий жанр
БатькоOlof Larssond[4]
МатиJohanna Carolina Erika Larssond
У шлюбі зKarin Larssond[4]
ДітиBrita Larssond, Suzanne Larssond, Ulf Larssond, Pontus Larssond, Lisbeth Larssond, Mats Larssond, Esbjörn Larssond і Kersti Larssond
Роботи в колекціїМіннеаполіський інститут мистецтва, Художній інститут Чикаго, Фінська національна галерея, Національна галерея мистецтв, Національний музей Швеції, County Museum of Gävleborgd, Гетеборзький художній музей, Bonnierska Porträttsamlingend, Національна портретна галерея Швеції, Бруклінський музей, Музей мистецтва Мальме, Norrköping art museumd, Національний музей образотворчого мистецтва[5], Kulturmagasinetd, Thiel Galleryd, Галерея Уффіці, Lillehammer Art Museumd і Galleria Internazionale d'Arte Modernad
Нагороди
Автограф
CMNS: Карл Ларссон у Вікісховищі

Карл Ларссон (швед. Carl Larsson; 28 травня 1853 — 22 січня 1919) — шведський художник і дизайнер інтер'єрів. Художник книг і часописів.

Ранні роки

[ред. | ред. код]

Ранні роки майбутнього художника були важкими. Він народився у Стокгольмі, у бідній родині. Батько мав тимчасові робочі місця, працював то найманцем, то кочегаром на судні, пиячив, втрачав одну роботу за іншою. В гніві батько заявив, що проклинав дні, коли народились його діти. Мати прала білизну і робила все, аби щось заробити для родини і дітей. В дитинстві його мати разом із Карлом та його братом Йоганом вигнали з домівки за борги. Родина вимушено змінила декілька тимчасових помешкань.

Його дитинство неможливо назвати добрим. Підлітком Карл був невпевненим у собі і погано адаптованим до суспільства.

Мав художні здібності, котрі оцінив його вчитель в школі для дітей бідноти. Останній і переконав підлітка навчатися в школі від Королівської академії мистецтв. Аби сплачувати навчання в художній школі, тринадцятирічний Карл підлітком почав працювати неповний день. Карл працював ретушером у фотоательє.

Художня освіта

[ред. | ред. код]

У віці 16 років його перевели до другої школи академії. Фінансовий стан юнака трохи покращився після отримання ним нагороди за успіхи (королівська медаль 1876 року). Трохи збільшилась і його впевненість у собі. Тоді ж він почав підробляти карикатуристом і малювальником у гумористичному журналі і газетних редакціях. Успіх мали його малюнки для тимчасових видань, і вже він почав фінансово утримувати батьківську родину.

Паризькі періоди

[ред. | ред. код]

1877 року він вперше відвідав Париж, визнаний центр тодішньої культури. Перебування, самоосвіта і праця в Парижі розтяглися на декілька років. Але він опинився серед працьовитих і здібних художників, що не мали визнання і фінансового успіху у французькій столиці. Це був період, коли розпочалась важка початкова епоха французького імпресіонізму, а його представники ще не мали офіційного визнання. Карл Ларссон був серед тих митців, що залишилися в межах реалізму і не спокусились на новітні зрушення в мистецтві, сприйняті тоді далеко не всіма.

Згодом художник приєднався до колонії скандинавських художників, що мешкала в містечку Грьоз-сюр-Луан неподалік уславленого Фонтенбло. Там він зустрів молоду художницю Карін Бергьоо, котра стала його нареченою. Задля офіційного весілля молоді відбули у Швецію, де Карін стала дружиною художника.

В Париж художник приїздив неодноразово, але завжди повертався до Швеції.

Власна родина і вілла «Хижка»

[ред. | ред. код]
Хижка до збільшення і добудов, акварель роботи К. Ларссона 1899 р.
Вілла «Хижка» після збільшення, художник з родиною на подір'ї, фото 1911 року.

1888 року батько Карін, Адольф Бергьоо, передав молодій родині у володіння невеликий дерев'яний будинок поблизу міста Сундборн. Розпочався довгий період облаштування будинку для потреб родини, яка постійно збільшувалася. Дерев'яний будиночок в родині іронічно називали «Хижка». З роками до дерев'яної частини Карл додав кам'яну, де художник і облаштував нову власну майстерню. Автопортрет 1912 року створений в її інтер'єрі.

Подружжя мало вісім дітей, це —

  • Сюзанна (1884 р.н.)
  • Ульф (1887 р.н.)
  • Понтус (1888 р.н.)
  • Лісбет (1891 р.н.)
  • Бріта (1893 р.н.)
  • Матс(1894 р.н.)
  • Кристі (1896 р.н.)
  • Есбьорн (1900 р.н.)

Двоє дітей (Ульф та Матс) померли ще за життя Карла Ларссона і його дружини.

Художня манера

[ред. | ред. код]

Діти, малі сімейні події, невеликі свята, тихий побут родини стають головними сюжетами акварелей Карла Ларссона. Ще в роки першого перебування у Франції Карл перейшов від живопису олійними фарбами до графіки. Особливо йому вдавались акварелі, котрі він виконував старанно, вивірено, ретельно вибудовуючи кожну композицію. Його техніка в акварелі була така ж старанна і вивірена, що дозволяло використовувати оригінали до швидкого переведення у ілюстрації, поштівки, іншу друковану продукцію. В період розповсюдження імпресіонізму з його мозаїчною і неохайною технікою художня манера Ларссона зберігала привабливий, твердий малюнок, давні реалістичні традиції європейського і шведського живопису.

  • Карін Бергьоо в молоді роки, дружина художника
    Карін Бергьоо в молоді роки, дружина художника
  • Вілла «Хижка» після добудов і збільшення
    Вілла «Хижка» після добудов і збільшення
  • Дворик помешкання нащадків художника, фото 2012 року
    Дворик помешкання нащадків художника, фото 2012 року
  • Карін на березі (1908)
    Карін на березі (1908)

Вибрані роботи

[ред. | ред. код]
  • «Спальня Карла Ларссона», 1899 р.
    «Спальня Карла Ларссона», 1899 р.
  • Julaftonen, «Святи́й Ве́чір» (1904-1905)
    Julaftonen, «Святи́й Ве́чір» (1904-1905)
  • «Майстерня Карла Ларссона», 1899 р.
    «Майстерня Карла Ларссона», 1899 р.
  • Våren, «Весна́» (1907)
    Våren, «Весна́» (1907)
  • Frukost under stora björken, «Сніданок під березою» (1896)
    Frukost under stora björken, «Сніданок під березою» (1896)

Скандинавський інтер'єр середнього достатку

[ред. | ред. код]
«Спальня. Вітання з днем янгола зранку», 1898 р.
  • «Мій друг тесляр і художник», 1909 р.
    «Мій друг тесляр і художник», 1909 р.
  • Карл Ларссон. «Кухня», 1898 р.
    Карл Ларссон. «Кухня», 1898 р.
  • Карл Ларссон. «Кімната з піччю та диваном»,1894 р.
    Карл Ларссон. «Кімната з піччю та диваном»,1894 р.
  • «Коли діти полягали спати», до 1898 р.
    «Коли діти полягали спати», до 1898 р.
  • «Кімнатні рослини на підвіконні»,1894 р.
    «Кімнатні рослини на підвіконні»,1894 р.

Автопортрети

[ред. | ред. код]
«Автопортрет в новій студії», 1912 р.
  • Графічний автопортрет
    Графічний автопортрет
  • «Донька Бріта і я. Автопортрет », 1895 р.
    «Донька Бріта і я. Автопортрет », 1895 р.
  • «Автопортрет», 1900 р.
    «Автопортрет», 1900 р.
  • Останній автопортрет 1906 року, Коридор Вазарі.
    Останній автопортрет 1906 року, Коридор Вазарі.

Стінописи й історичні композиції

[ред. | ред. код]
«Прибуття у Стокгольм Густава Вази для обрання його королем Швеції», 1907 рік.
«Мистецтво скульптури. Скульптор Карл Беллман в майстерні», 1896 р.

Карл Ларссон зробив кілька портретів на замовлення задля заробітку. У деяких портретних роботах митець зображував видатних співвітчизників. Відомі його портрети Августа Стріндберга (1899), що нині зберігається у Національному музеї Швеції, Оскара Левертіна (1906) (Тільська галерея), Сельми Лагерлеф (Портретна галерея Бонніерів, Стокгольм).

Значну мистецьку цінність мають декілька стінописів і картин Ларссона на історичну тематику. Художник виділяв серед своїх робіт композицію «Зимове жертвоприношення». Практично алегорію на тему скульптури він створив у картині «Мистецтво скульптури. Скульптор Карл Беллман в майстерні», 1896 р.

До монументальних творів Ларссона відноситься і стінопис «Прибуття у Стокгольм Густава Вази 1523» (швед. "Gustav Vasas inntog i Stockholm 1523"). Художник подав давню подію як триумфальну ходу короля. Як і завжди, він ретельно вибудував композицію і навіть пов'язав її з вертикалями порталу живописними вертикалями триумфального декору підйомного фортечного мосту.

Музеї, в яких представлено картини Ларссона

[ред. | ред. код]

Італія

[ред. | ред. код]

Німеччина

[ред. | ред. код]

Данія

[ред. | ред. код]

Франція

[ред. | ред. код]

Швеція

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Karl-Erik Granath und Ulf Hård af Segerstad (Hrsg.): Der Carl Larsson-Hof (Das Sonnenhaus von Carl Larsson), Fotos von K.-E. Granath, Text von U. Hård af Segerstad, Vlg. Langewiesche, Königstein/ Ts. 1975, ISBN 3-7845-7280-4
  • Hans-Curt Köster (Hrsg.): Carl Larssons Welt. Königstein i. Ts. 2003 ISBN 3-7845-2708-6
  • Renate Puvogel: Carl Larsson — Aquarelle und Zeichnungen, Taschen Vlg., Köln 1993, ISBN 3-8228-8420-0
  • Lena Rydin: Die Lust am Alltag. Leben wie die Larssons in Sundborn. Königstein i. Ts. 2003, ISBN 3-7845-2723-X
  • Johann Georg Prinz von Hohenzollern (Hrsg.): Carl Larsson. Ein schwedisches Märchen (Ausstellungsbuch). München 2005. ISBN 3-7774-2765-9
  • Michael Snodin u. Elisabet Stavenow-Hidemark (Hrsgg.): Carl und Karin Larsson — Ihr Leben und ihre Kunst (Ausstellungsbuch London und Stockholm 1997/98, deutsch). Weingarten 1998. ISBN 3-7845-2733-7
  • Velhagen & Klasings Monatshefte, XXVII Jg., Bd. 1, 1912/1913, Franz Servaes: Carl Larsson, S. 105—118, mit teilweise farb. Abb.
  • Werkverzeichnis: Ulwa Neergard: Carl Larsson. Signerat med pinsel och penna Zwei Bände, Norstedts, 1999 (schwedisch). ISBN 91-1-300704-1

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Sundborns kyrkoarkiv, Dalarnas län, Död- och begravningsböcker, SE/ULA/11487/F/7 (1895-1931), bildid: 00192290_00099, sida 96
  2. ↑ Benezit Dictionary of Artists — OUP, 2006. — ISBN 978-0-19-977378-7
  3. ↑ а б RKDartists
  4. ↑ а б Carl O Larsson — 1917.
  5. ↑ https://www.bellasartes.gob.ar/

Посилання

[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Карл Ларссон
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Карл_Ларссон&oldid=43961658