Ерік Геєр
Ерік Геєр | |
---|---|
швед. Erik Gustaf Geijer | |
Народився | 12 січня 1783 року Рансетер |
Помер | 23 квітня 1847 року Стокгольм |
Поховання | Старий цвинтар Уппсалиd[1][2] |
Громадянство | Швеція |
Діяльність | поезія, публіцистика |
Галузь | література[3] і історія[3] |
Alma mater | Університет Уппсала[4] |
Знання мов | шведська[5][6] |
Заклад | Університет Уппсала[4] |
Членство | Шведська королівська академія наук, Шведська академія, Прусська академія наук, Шведська королівська академія історії літератури і старожитностей і Geatish Societyd |
Magnum opus | På nyårsdagen 1838d[4] і Records of Swedend[4] |
Посада | member of the Riksdag of the Estatesd, seat 14 of the Swedish Academyd і member of the Riksdag of the Estatesd |
Батько | Bengt Gustaf Geijerd |
Мати | Ulrica Magdalena Geislerd |
У шлюбі з | Anna Lisa Lilljebjörnd |
Діти | Johanna Ulrika Agnes Geijerd |
Автограф | |
Сайт | geijer.com |
Ерік Геєр (швед. Erik Gustaf Geijer; 12 січня 1783, Рансетер, Швеція — 23 квітня 1847, Стокгольм, Швеція) — шведський поет, історик, публіцист, композитор і педагог.
Ерік Геєр народився 12 січня 1783 року Навчався в Уппсальському університеті від 1799 по 1806 рр. У 1810 році там же став читати лекції з історії на посаді доцента. Від 1817 року — професор. У 1804 році відбулось знайомство знайомство Еріка Геєра з відомим шведським поетом Есаясом Теґнером, згодом їх єднала нерозривна дружба. У 1811 Геєр був одним з організаторів «Готського союзу» (Götiska Förbundet), однієї з авторитетних літературних організацій Швеції. У 1824 році став членом Шведської академії.[7] Протягом 1822, 1830, 1836 та 1843—1844 був ректором Уппсальського унівеверситету. У 1835 році став членом Шведської королівської академії наук.[8] Він був одним з видатних діячів шведської культури XIX століття. Своїми роботами вплинув на розвиток філософії, історіографії і теології в країні. Дотримувався ліберальних політичних поглядів, був членом Риксдагу. Посприяв скасуванню рабства у тогочасній шведській колонії Сен-Бартельмі.[9]
Автор численних статей і монографій з історії, у тому числі фундаментального дослідження, своєї головної праці в трьох томах «Історія шведського народу», яке побачило світ у 1836 році. У цій праці критикував дієву роль шведської аристократії, що призвело до суперечки з Андерсом Фрікселлем.[10]
Як поет відомий поемами «Вікінги», «Останній співак» та іншими.
Цей розділ потребує доповнення. (квітень 2020) |
Геєр ніколи не здобував музичної освіти, але він був добре відомий як композитор і збирач народної музичної творчості. Спільно з Арвідом Афцеліусом у 1816 році видав чотиритомну збірку «Шведські народні пісні» (Svenska folkvisor).
У XIX столітті великою популярністю користувалися вокальні твори Геєра, написані ним на власні слова. Менш відомі його інструментальні (фортепіанні і скрипкові) твори. Творчість Геєра-композитора зазнала впливу як класиків (Моцарта і Бетховена), так і сучасних йому романтиків (Вебера, Мендельсона і Шумана)
- Фортепіанний квінтет f-moll (1823)
- Фортепіанний квартет e-moll (1825)
- Фортепіанне тріо As-dur (1827)
- Два струнних квартети (F-dur, B-dur; обидва — 1846)
- Дві сонати для скрипки і фортепіано (g-moll, F-dur; обидві — 1819)
- Соната для віолончелі і фортепіано (1838)
- Дві сонати для фортепіано у чотири руки (Es-dur, f-moll; 1819—1820)
- Соната g-moll (1810)
- Фантазія (1810)
- Дивертисмент (1824)
- Чотири хори для чоловічих голосів
- Понад 60 пісень для голосу і фортепіано
- Марш «Нарва» (1818)
Цей розділ потребує доповнення. (квітень 2020) |
Цей розділ потребує доповнення. (квітень 2020) |
Цей розділ потребує доповнення. (квітень 2020) |
- Офіційний сайт, присвячений Геєру [Архівовано 28 жовтня 2020 у Wayback Machine.](швед.)
- Біографія Геєра [Архівовано 8 листопада 2012 у Wayback Machine.](швед.)
- Форстен Г. В. Гейер, Эрик Густав // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона: в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб., 1890—1907
- Гейер, Эрик Густав — статья из Большой советской энциклопедии. А. А. Мацевич.
- ↑ Geijer, Erik Gustaf — Svenskagravar.se.
- ↑ Erik Gustaf Geijer 1783–1847. Historiker, filosof, författare och tonsättare. — Церква Швеції.
- ↑ а б Чеська національна авторитетна база даних
- ↑ а б в г Norberg E. Erik Gustaf Geijer — С. 10.
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ CONOR.Sl
- ↑ Ledamotsregister | Svenska Akademien. www.svenskaakademien.se. Архів оригіналу за 19 травня 2020. Процитовано 21 квітня 2020.
- ↑ Geijer – lysande lärd, ständig sökare (Edvard Matz. Populär Historia) (швед.) . Архів оригіналу за 14 липня 2011.
- ↑ Stolpe, Sven, 1905-1996. (1976). Geijer : en essay (вид. [Ny utg.]). [Stockholm]: Rabén & Sjögren. ISBN 91-29-45921-4. OCLC 3933600.
- ↑ Wojnowski, Jan. (2001). Wielka encyklopedia PWN. Wydawn. naukowe PWN S.A. ISBN 83-01-13437-2. OCLC 470501259.
- Поховані на Старому цвинтарі (Уппсала)
- Випускники Уппсальського університету
- Науковці Уппсальського університету
- Члени Шведської королівської академії наук
- Члени Прусської академії наук
- Народились 12 січня
- Народились 1783
- Померли 23 квітня
- Померли 1847
- Шведські поети
- Члени Шведської академії
- Перекладачі XIX століття