Улитка

Мова про кілька книжок хороших авторів: тексти не прості, але варті уваги, зачіпають за живе,  атмосферні,  пізнавальні, про різні часи та країни.

Коротка історія семи вбивств — Марлон Джеймс
Кінгстон, Ямайка.
1970-ті–1980-ті.
Політичне насильство, кримінальний світ і втручання зовнішніх сил на тлі замаху на музиканта (Боб Марлі). Роман подано через множинні голоси, що відтворюють хаос і фрагментарність епохи.

В очікуванні варварів — Джон Максвелл Кутзее
Безіменна прикордонна колонія імперії.
Невизначений історичний час, умовна позачасовість.
Зіткнення влади і совісті, страх перед «іншими» як інструмент імперського контролю. 

Привид Аніл — Майкл Ондатже
Місце дії: Шрі-Ланка.
Кінець 1980-х–початок 1990-х, період громадянської війни.
Судово-медичне розслідування масових убивств як спроба відновити імена та гідність жертв. Роман поєднує науку, пам’ять і травму війни.

В шкурі лева — Майкл Ондатже
Торонто, Канада.
1910–1930-ті.
Будівництво міста очима мігрантів і робітників, які залишилися поза офіційною історією. Роман про невидимих творців модерного світу, любов і насильство індустріальної епохи.

Шаґґі Бейн — Дуглас Стюарт
Глазго, Шотландія, переважно робітничі райони.
1980-ті.
Дорослішання хлопчика в умовах бідності, соціального занепаду й алкоголізму матері. Роман про залежність, сором, любов і спробу зберегти гідність у середовищі, що руйнується.

 Інтернет, вода гаряча і холодна, опалення і газ є.
А от світло відключають надовго. Світло є десь по 4 години вдень і вночі.
Працювала.
Ходила в магазини.
Маленькі магазини на генераторах працюють.
А от у великих супермаркетів виявилась проблема, і  генератори, і запас палива є, тільки літнього. 
АТБ, Сільпо, Пчілка не працювали.
Ефективні менеджери забули, що зимою буває мороз.

 Майкл Ондатже — дуже тонкий, інтелігентний письменник із рідкісним відчуттям мови. Його тексти неквапливі, атмосферні, дуже людяні, щирі і відверті. 

Після Кішчиного стола взялась за В шкірі лева.

Все ще нема світла, читаю/слухаю заздалегіль скачані книжки, трапилось  дещо дійсно варте уваги. 

Попросила гпт написати коротку рецензію.

 «Елізабет Фінч» — роман британського письменника Джуліана Барнса.

Твір подано як інтелектуальний портрет викладачки, яка вплинула на світогляд оповідача. Через спогади, лекції та фрагменти есе Барнс досліджує питання свободи мислення, єресі, меж моралі, ролі розуму й віри. Роман неквапний, рефлексивний, зосереджений не на сюжеті, а на ідеях та внутрішніх зсувах персонажів. Це книга про те, як одна людина може змінити спосіб мислення іншої, не нав’язуючи відповідей.

Стримана й вимоглива до читача. Не захоплює подіями, але повільно змінює кут зору. Після неї хочеться мовчати й перевіряти власні переконання.

Опрацьовую тексти по дослідженнях токсичності.

Результати блокує повідомленням:

Ви можете отримати допомогу

Якщо у вас з’явилися думки про самогубство чи завдання собі шкоди: телефонуйте 0800 100 102, щоб поспілкуватися з Лінія безкоштовної психологічної допомоги. Ви можете безкоштовно й конфіденційно поспілкуватися з кваліфікованою людиною, яка вас вислухає і надасть допомогу.

Ці служби не пов’язані з ChatGPT

LD100 і загиблі миші тригерять систему. Дратує. Тупо.
 

З прочитаного останнім часом ця книга найбільше потішила.
На кілька днів я занурилась в світ хлопчика, який пливе в нове життя з Шрі Ланки на величезному лайнері, в компаніїї нових друзів і дещо дивних дорослих, які мають кожний свою історію.
Дивовижна історія про дорослішання, і взагалі про життя, про те, що всі ми родом з дитинства, і всяке таке.

Його Англійського пацієнта, як найбільш відому книгу, я не читала.
Якось після прекрасної екранізації з Жульєт Бінош, не хотіла змішувати враження. Думаю, прийшов час почитати.

Розламала знайдений в парку стручок якоїсь акації (забула назву), і всередині виявила в пастці загуслого соку кількох маленьких ос, ~5 мм.

 Цього разу зовсім поруч, через дорогу, постраждало як мінімум три будинки. Зруйновані балкони, вибиті вікна. Але обійшлось без жертв, і серйозного руйнування стін, і без пожежі.
Тому, вважай, пощастило.
Нас лише сильно струснуло.
Сьогодні комунальні служби уже забили фанерою вікна, розбирають зруйновані балкони.

З минулого вечора повітряна тривога. Багато ракет.
Бахало відчутно, пару разів сильно тряхнуло.
Коти притихли, дисципліновано перебрались подалі від вікон, не гасають, їсти не просять, розуміють.
На ранок зникли світло, вода, опалення.
Інтернет ледве тягне 
Купа роботи, підтвердили два нові проекти.